Year: 2024
Type: article
Abstract: Резюме. Пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) не тільки спричинила мільйони смертей, але й залишила десятки мільйонів пацієнтів із персистуючими симптомами. Враховуючи високий рівень зараження SARS-CoV-2, довгострокові наслідки COVID-19 спричиняють значний тягар для здоров’я людей, систем охорони здоров’я та економіки в усьому світі. Для розв’язання питання тривалих наслідків COVID-19 необхідні реабілітаційні заходи та стратегії. Ця проблема надзвичайно актуальна для ведення хворих на бронхіальну астму (БА), у яких внаслідок перенесеного COVID-19 спостерігаються втрата контролю та загострення астми. Мета роботи: розробити технологію лікування хворих на бронхіальну астму, які перехворіли на COVID-19, та визначити її ефективність. Матеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 30 хворих на БА із постковідним синдромом (21 чоловік та 9 жінок) віком від 18 до 80 років, середній вік (37,8 ± 2,5) років. Основну групу склали 15 пацієнтів (10 чоловіків, 5 жінок, середній вік (39,7 ± 4,2) років), до контрольної групи було включено 15 хворих (11 чоловіків, 4 жінки, середній вік (35,9 ± 2,8) років). Пацієнтам основної групи додатково до терапії астми (комбінацією інгаляційного кортикостероїду + формотерол в якості підтримуючої терапії та для полегшення симптомів) було призначено препарат ердостеїн в дозі 300 мг двічі на день та дихальні вправи для полегшення симптомів задишки та кашлю, а також інших пов’язаних з COVID-19 розладів здоров’я (згідно керівництва для пацієнтів, які перехворіли на COVID-19, Національної служби здоров'я Англії (National Health Service, England)) протягом 2 місяців. Пацієнти контрольної групи отримували лікування комбінацією інгаляційного кортикостероїду + формотерол в якості підтримуючої терапії та для полегшення симптомів протягом 2 місяців. Контроль астми до та після лікування визначали за опитувальниками Астма Контроль Тест (АКТ) та Asthma Control Questionnaire (ACQ-7). Всім хворим проводилась спірометрія та тест із 6-хвилинною ходьбою до та після лікування. Результати. Через 2 місяці лікування у пацієнтів обох груп відзначалося покращення контролю над симптомами БА за даними АКТ та ACQ-7, причому у пацієнтів основної групи із мінімально клінічно значущою різницею показників, якої не було досягнуто в контрольній групі. Під впливом лікування відзначалася позитивна динаміка показників функції зовнішнього дихання (ФЗД), а у пацієнтів основної групи життєва та форсована життєва ємності легень (FVC), об’єм форсованого видиху за 1 секунду (FEV1 ), співвідношення FEV1 /FVC та показники прохідності дихальних шляхів великого та середнього калібрів збільшилися з достовірно значущою відмінністю показників. У пацієнтів основної групи відбулося покращення всіх показників переносимості фізичного навантаження у тесті із 6-хвилинною ходьбою. Висновки. Застосування ердостеїну та дихальних вправ для лікування хворих на БА, які перехворіли на COVID-19, дозволяє досягти покращення контролю над астмою з (11,1 ± 0,8) до (16,6 ± 0,6) балів за опитувальником АКТ та з (3,8 ± 0,2) до (2,4 ± 0,2) балів за опитувальником ACQ-7, р < 0,05; покращення показників ФЗД та всіх показників переносимості фізичного навантаження. Клінічна ефективність запропонованого лікування складає 99,3 %.
Source: Asthma and allergy
Authors: Ю. І. Фещенко, М. О. Полянська, Г. Л. Гуменюк, В. І. Ігнатьєва, С. Г. Опімах, І. В. Зволь, С. М. Москаленко, Н. А. Власова, Чумак І. В., Л. А. Галай, О. Л. Ковальова
Language: English
Subfield: Physiology
Field: Medicine
Domain: Health Sciences
Open Access status: diamond
OpenAlex ID: W4402689120