Year: 2024
Type: article
Abstract: У час, коли відокремленість Церкви від держави є майже аксіомою, а авторитет конфесії вимірюється її здатністю відповідати на виклики сьогодення, здається непотрібною розкішшю розмірковувати про можливість існування в майбутньому католицької держави та обдумувати її політичні й богословські засади.До цього, на перший погляд, запрошує Томас Сторк, автор книги «Основи католицького політичного порядку», друге, оновлене, видання якої побачило світ 2022 року.Попри заявлену назву, читача чекає не знайомство з політичною теологією чи з актуальним соціальним вченням Католицької церкви, а з теоретичними засадами так званого католицького традиціоналізму.Про це свідчать дві концепції, які Сторк обговорює у книзі: економічний дистрибутизм та політичний інтегралізм.Ці засади містяться в енцикліках пап кінця XIX -першої половини XX століття, зокрема «Rerum Novarum» Лева XIII (1891) та «Quadragesimo Anno» Пія XI (1931), що спрямовані на захист прав робітників.Хоча ці документи побудовані на неосхоластичній аргументації та виходять з позиції єдності церковної й державної влади, вони були тогочасними спробами Церкви відповісти на виклики модернізму та індустріалізації і заклали підвалини католицького соціального вчення.Другий Ватиканський собор 1962-1965 рр.та документи цього Собору стали поворотом у стосунках Церкви зі світом: Католицька церква більш не промовляє з позиції домінації, а, визнаючи автономію політики, науки, культури, намагається вести діалог із суспільством.Саме тут народжується опозиція традиціоналізму, який вважає таку відкритість Церкви виявом слабкості та капітуляції перед лібералізмом.
Author: Myroslava Mostepaniuk
Language: English
Subfield: Philosophy
Field: Arts and Humanities
Domain: Social Sciences
Open Access status: diamond
OpenAlex ID: W4405752084