Year: 2025
Type: article
Abstract: У статті проаналізовано особливості пострадянської (поставторитарної) співпраці державного і приватного секторів суспільства, вектори її еволюції, суперечності, а також перспективи автономної та консолідованої взаємодії владного та бізнесового базисів української спільноти в умовах повоєнної відбудови та євроінтеграції.Завдяки вивченню еволюції форм і методів взаємодії влади і бізнесу у пострадянський період виокремлено такі негативні тенденції як переважання неформальних інститутів над формальними процедурами, тіньовий вплив економічної еліти на політичну, зосередженість на боротьбі за владу.Водночас, відзначено наявність конкуренції між різними бізнесовими групами, що перешкоджає монополізації влади.Досліджуючи особливості такої системи взаємовідносин встановлено відсутність абсолютної першості та наявність конкуренції між бізнесовими групами за вплив на владу і для контролю влади.Відзначено як негативні аспекти цього процесу, так і деякі позитивні елементи, що разом взяті базуються на непатримоніальній системі існування, демонструючи навіть певний плюралізм.Аналіз форм перебігу і сутностей процесів революційних подій 2004 і 2014 років засвідчив все ж перспективність адаптацій бізнесу до влади і їх взаємне використання.Важливим аспектом у цьому є наявність недостатньої репрезентативності малого і середнього підприємництва у владних ешелонах.Визначено особливості взаємодії влади та бізнесу в умовах війни.Зокрема це стосується посиленню ролі громадського сектору для збільшення ефективності бізнесу шляхом залучення іноземних інвестицій, створення різноманітних програм, лобіювання перед владними інституціями.Доведено, що структура приватного сектора зазнала значних трансформацій і не лише є викликом, але й відкриває нові можливості у дисперсії влади, виникненні нових центрів впливу, зміцненні громадського сектору, а відтак -посилення політичного плюралізму.У підсумку сформульовано рекомендації щодо подальшого розмежування функцій та завдань владного та економічного секторів, а також розвиток формально визначених інституціональних форм їхньої співпраці.До пріоритетних напрямів ефективної міжсекторальної взаємодії віднесено внормування і формалізацію каналів взаємодії, критеріїв добору та ротації еліт, розширення представництва інтересів малого та середнього бізнесу, поглиблення партнерства з громадським сектором, формування соціальної відповідальності та консолідованих цінностей еліт.
Author: O.M. Nazarchuk
Language: English
Field: Social Sciences
Domain: Social Sciences
Open Access status: diamond
OpenAlex ID: W4408904136