Year: 2025
Type: article
Abstract: Інтертекстуальний дискурс художньої творчості Степана Сапеляка структурований на перетині різнорідних за своєю природою та сутністю прецедентних текстів: біблійних, фольклорних, літературних, історичних, мемуарних. Ці тексти по-різному виявляють себе і в окремому його вірші, і в доробку загалом. Рецепція та трансформація «чужого» тексту як атрибутивна ознака творчого самовираження поета передбачає інтерпретацію в методологічній парадигмі інтертекстуальності. Означена оптика аналізу його лірики поки перебуває на початковому етапі, що й зумовлює її актуальність. Метою статті передбачено обґрунтування ідейно-естетичної та стилістичної доцільності використання поетом інтертекстуальних компонентів на різних структурних рівнях авторського тексту. З урахуванням теоретичних напрацювань в означеній царині українських і зарубіжних літературознавців з’ясовуємо найпримітніші способи комунікації поета з іншими текстами, виявляємо в його ліричному наративі ключові моделі інтертекстуальності, досліджуємо їхню контекстуальну семантику. У результаті здійсненого аналізу репрезентативної вибірки віршів підтверджено вихідне припущення щодо інтертекстуальності як іманентної ознаки ідіостилю С. Сапеляка. З-поміж інтертекстуальних маркерів його поезії як найбільш функціональні виокремлено такі форми паратексту: епіграф, заголовок, присвяту. У їх доборі поет послуговується літературними (Г. Сковорода, Т. Шевченко, Є. Плужник, Є. Маланюк, О. Довженко, І. Світличний, В. Стус) та мемуарними (щоденники, листи) джерелами. Він наділяє їх додатковими можливостями проникнення у сферу авторської суб’єктивності, збагачує уявлення про синергію художнього світу. Доведено, що інтертекстуальні «включення» розмикають характерну для тюремного жанру герметичність, виводять реципієнта й інтерпретатора на явні/приховані смисли тексту, конденсують грані світоглядно-естетичної концепції поета, долучають фактологічні штрихи до його біографії та психологічного портрета. Взаємодія з іншими текстами в поезії С. Сапеляка багатовимірна та свідомо акцентована. Вона сприяє декодуванню творчого задуму автора та глибшому прочитанню його доробку, отже, відкриває перед сучасними дослідниками широкі інтерпретаційні можливості.
Source: Studia Methodologica
Author: Галина РАЙБЕДЮК
Institution: Izmail State University of Humanities
Language: English
Subfield: Literature and Literary Theory
Field: Arts and Humanities
Domain: Social Sciences
Open Access status: diamond
OpenAlex ID: W4409397434