Deep-fake Reality: Social-philosophical Analysis of the Results of an Educational Experiment
Year: 2025
Type: article
Abstract: ДІПФЕЙКОВА РЕАЛЬНІСТЬ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАЛЬНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУАктуальність проблеми зумовлена необхідністю філософського осмислення ситуації, коли технокультура породжує нові формати візуальних симулякрів, які сприяють розмиванню межі між реальність (фізичною, соціальною) і псевдореальністю.Серед таких симулякрів особливе місце посідають діпфейки, які передбачають генерацію зображень на основі штучного інтелекту.Найбільшому розповсюдженню діпфейків сприяють засоби масової інформації, через що виникає недовіра до мас-медіа, соціальна і ціннісна дезорієнтація індивідів.Тому набуває актуальності формування у здобувачів вищої освіти такої інформаційно-комунікативної компетентності, як вміння розпізнавати прийоми дезінформації, до яких вдаються мас-медіа, створюючи діпфейкову реальність.Мета дослідження -вивчення феномену візуальних діпфейків як способу формування псевдореальності і осмислення їх впливу на масову свідомість.Методи дослідження.Основним методом дослідження є експеримент (у форматі, що поєднує науковий і навчальний експерименти).Для обробки результатів експерименту використано методи аналізу і синтезу отриманих даних.Результати дослідження.Аналіз результатів навчального експерименту, метою якого було формування у студентів компетентності з розпізнавання фейкового мас-медійного контенту, показав доцільність проведення цього експерименту за принципом «від зворотного»коли студенти не аналізували наявні фейки, а самі створювали фейкову «новину».Такий підхід до вивчення технологій медіа-маніпуляцій є не лише цікавим для студентів, а й сприяє формуванню у них критичного мислення.Експеримент також дозволив виявити механізм формування діпфейкової реальності через поєднання технологій генерації зображень на основі штучного інтелекту з текстовим контентом, що містить ознаки соціального міфу.Таке поєднання дозволяє конструювати реальність, яка не відторгається свідомістю, легко вбудовується у ментальну матрицю багатьох людей.В цій ситуації критичне мислення стає ледь не головною цінністю сучасного людства, бо є єдиним інструментом, який дозволяє не підпасти під вплив соціальних інженерів, ментальних інфлюенсерів та онтологічних експериментаторів.Ключові слова: суспільство, масовий споживач інформації, мас-медіа, дезінформація, візуальні симулякри, цінності, критичне мислення.Вступ.Технокультура першої чверті XXI століття породжує нові формати візуальних симулякрів, які сприяють розмиванню межі між реальність (фізичною, соціальною) і псевдореальністю.Серед таких симулякрів особливе місце посідають діпфейки (від англ.deep learning -глибоке навчання, та fake -підробка), які передбачають генерацію зображень на основі штучного інтелекту.Ці технології дозволяють досягти майже максимальної реалістичності штучно згенерованих зображень.Провести чітку межу між реальністю і псевдореальністю стає дедалі складніше.Ця ситуація наштовхує деяких дослідників на думку, що ми вступаємо в еру симуляції реальності, яка має ознаки гіперреальності [11].Як не дивно, найбільшому розповсюдженню діпфейків сприяють засоби масової інформації, які за визначенням мали б надавати достовірну інформацію, а не фейкову.В цій ситуації
Author: Lada Valeriivna Prokopovych
Language: English
Subfield: Communication
Field: Social Sciences
Domain: Social Sciences
SDG: Quality education
Open Access status: diamond
OpenAlex ID: W4409450469