Logical-anthropological Principles of Self-knowledge in the Middle Ages and the Modern Era: a Comparative Analysis
Year: 2025
Type: article
Abstract: ЛОГІКО-АНТРОПОЛОГІЧНІ ПРИНЦИПИ САМОПІЗНАННЯ У СЕРЕДНЬОВІЧЧІ ТА НОВОМУ ЧАСІ: КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ Актуальність проблеми.Цей дискурс присвячено проблемі самопізнання людини та її вимірам в історії філософії.Опис різноманітних форм самопізнання в історико-філософському контексті актуалізується необхідністю філософською антропологією визначити логічні підстави об'єднання парадигм навколо загальнолюдських цінностей, дає можливість зрозуміти звуженість інтерпретації інтелектуальної, дієздатної та сумлінної людини тільки в межах тогочасних локацій.Методи дослідження: моделювання, ідеалізація, компаративний аналіз, гіпотетико-дедуктивний метод, збіг логічного та історичного, взаємоперехід абстрактного і конкретного.Мета роботи: проаналізувати основні етапи еволюції самопізнання, показати його світоглядну інваріантність, пояснити форми його трансформації в межах філософських парадигм Середньовіччя та Нового часу.Об'єкт дослідження -філософські парадигми Середньовіччя та Нового часу.Предметом дослідження є засоби формування креативності та відповідальності людини.Результати дослідження.Демаркація розуму, почуттів, волі дозволяє визначити їх спільні та відмінні риси, встановити роль кожного із них в процесі самоідентифікації та самореалізації.Наукова новизна дослідження міститься в обґрунтуванні цілісності інтелектуальних і моральних зусиль людини, що здійснюється в умовах інваріантності життєвих обставин і свободи вибору моделі поведінки та виводить проблему самопізнання на пошук логіко-антропологічного підґрунтя гармонізації трансценденції та екзистенції в людському бутті.Поняття самопізнання як предмет філософського аналізу зустрічаємо в патристиці та схоластиці Середньовіччя, що спричинило неабиякий вплив на редукційно-детерміністичну методологію Нового часу, з її ірраціональними та раціональними сентенціями щодо аморального і гуманного, безглуздого і розумного, ницого і шляхетного у людському бутті.Перевівши проблему самопізнання із царини науково-спекулятивної до морально-етичної через категорію сумління, мисленники Нового часу надають їй статус практичної проблеми людського буття, переймаючись пошуком надійних засобів самореалізації.Відповідно до викладених концепцій самопізнання можна дійти висновку, що людина здатна вибудовувати сенси через оригінальний логіко-антропологічний інструментарій, в основу якого покладено нагальну потребу пізнаючого суб'єкту позбавитися сумніву і тривожності через оригінальний інтелектуально-вольовий механізм ощасливлення, в основу якого покладено безцінний із загальноцивілізаційної точки зору мотив людяності (гуманності).Ключові слова: самосвідомість,
Author: S. V. Kyselytsia
Language: English
Subfield: Philosophy
Field: Arts and Humanities
Domain: Social Sciences
Open Access status: diamond
OpenAlex ID: W4410805679