The Definition of «militarization of the Armed Forces» and the Impact of Contingency on Its Understanding
Year: 2025
Type: article
Abstract: У статті аналізується явище політизації збройних сил крізь призму концепції контингентності як інструменту осмислення сучасних політичних процесів.Пропонується альтернативне бачення, згідно з яким політизація збройних сил є контингентним -тобто історично, соціально та контекстуально зумовленим -процесом.Вона не є фіксованим або аномальним станом, а виникає тоді, коли військові структури перетинають «поріг політичного» через суспільну увагу, конфлікти, політичні рішення або екстраординарні події.У межах теоретичного аналізу розкривається поняття контингентності як ключової характеристики політики у фазі рефлексивної модерності.Політизація збройних сила, таким чином, постає як результат взаємодії багатьох факторів: внутрішньополітичних рішень, суспільних рухів, інформаційного поля, зовнішніх загроз тощо.У статті розкриті причини політизації збройних сил: внутрішні рішення держави, що спрямовані на контроль над армією (наприклад, призначення лояльного керівництва); зовнішній суспільний та медійний тиск, що політизує військову тематику (зокрема, через скандали, корупційні розслідування чи протестні рухи); зовнішні загрози або війни, які підвищують значущість збройних сил у політичному порядку денному.Особливу увагу приділено тому, як парадигма контингентності дозволяє подолати одновимірне уявлення про збройні сили як або політизовану, або аполітичну інституцію.Натомість пропонується бачення множинності процесів політизації та деполітизації, які можуть відбуватися одночасно й суперечливо.Так, держава може прагнути зберегти нейтралітет збройних сил, але суспільство або опозиція, навпаки, прагне активно її політизувати.Як результат, збройні сили виступають не лише як об'єкт, а й як суб'єкт політичного процесу, зокрема в умовах війни, кризи чи трансформаційного періоду.Контингентний підхід дозволяє також уточнити оцінку політизації, яка не завжди має негативну конотацію, як у класичних теоріях цивільно-військових відносин.У певних ситуаціях політична активність або залученість збройних сил може бути необхідною або навіть легітимною.Водночас надмірна партійність, втручання у виборчий процес або використання війська для політичних репресій залишаються серйозною загрозою демократичному устрою.У такому розумінні політизація збройних сил є складним, багатоаспектним процесом, який вимагає контекстуального аналізу, а не лише нормативних засуджень.У підсумку, стаття пропонує розглядати політизацію збройних сил не як відхилення від демократичної норми, а як складову частину політичного життя, що потребує аналізу з урахуванням конкретних обставин, часу, суспільної чутливості й гібридного характеру сучасної війни.Такий підхід дозволяє переосмислити усталені уявлення та адаптувати наукові концепції до нових реалій політичного процесу.
Source: Visnyk of the Lviv University
Author: Andrii Kokhanovskyi
Language: English
Topic: Military and Defense Studies
Field: Social Sciences
Domain: Social Sciences
Open Access status: diamond
OpenAlex ID: W4411399317