Year: 2025
Type: article
Abstract: ВІД ЗВИЧАЮ ДО ЗАКОНУ: «РУСЬКА ПРАВДА» В ІСТОРІЇ УКРАЇНИСтаття присвячена ґрунтовному аналізу «Руської Правди» -однієї з найвизначніших пам'яток права Київської Русі, яка стала першим письмовим звід правил і норм, що закріплювали правопорядок на території давньоукраїнських земель.У центрі дослідження знаходиться еволюція правової системи від усних звичаєвих норм, що передавалися з покоління в покоління, до кодифікованого права, необхідність якого була зумовлена глибокими суспільними трансформаціями.Серед основних чинників, що стимулювали правову модернізацію, виділяються поширення християнства, активні культурні й політичні контакти з Візантією, а також зростання соціальної складності у зв'язку з розвитком торгівлі, міст та князівської адміністрації.Детально розглядається, як «Руська Правда» реагувала на нові юридичні виклики, які виникали перед судовою системою XI століття, коли традиційні усні звичаї вже не могли адекватно регулювати розгалужену й динамічну систему суспільних відносин.Звертається увага на поступове розмежування правових норм щодо власності, відповідальності, покарань, а також на регламентацію процесуальних аспектів судочинства.У статті підкреслюється унікальність «Руської Правди» як правового документа, який не лише систематизував чинні правові уявлення, а й уміло адаптував їх до нових реалій тогочасного життя, гармонійно поєднуючи давньоруські звичаї із християнськими моральними засадами.Окремий акцент зроблено на функціональній ролі «Руської Правди» як практичного юридичного посібника, що полегшував діяльність суддів, забезпечував правову передбачуваність та сприяв формуванню первинної правосвідомості населення.Пам'ятка розглядається не лише як історичний документ, але й як жива система норм, яка виконувала роль регулятора економічних, соціальних та навіть культурних відносин у давньоруському суспільстві.У підсумку наголошується на збереженні значущості «Руської Правди» у сучасному правознавстві -як фундаментального джерела для вивчення витоків української правової думки, так і як символу тяглості української правової традиції.Документ репрезентує ранні спроби створення національної моделі права, що ґрунтувалася на поєднанні внутрішнього досвіду та зовнішніх впливів, і тим самим становить важливу частину формування української правової ідентичності.Ключові слова: історія України, Руська Правда, правова система, звичаї, кодифікація, християнство, суд, правова ідентичність.Постановка проблеми.Руська Правда є одним із найвизначніших правових документів в історії України, що відображає правові, соціальні та економічні відносини Русі-України.Цей документ, створений у ХІ-ХІІ століттях, став не лише основою правової системи тогочасного суспільства, але й важливим джерелом для вивчення ранньої української державності.Назва «Руська Правда» вирізняється на тлі європейських правових традицій, де подібні збірники норм зазвичай отримували суто юридичні позначення, такі як «закон» чи «кодекс».Натомість на Русі, попри існування понять «закон», «статут» чи «звичай», які активно використовувалися в тогочасному суспільстві, для найвизначнішого правового кодексу було обрано термін «Правда».Ця назва виходить за межі суто юридичного контексту, поєднуючи в собі правові, моральні та навіть філософські аспекти.Вибір слова «Правда» не був випадковим.У культурі Русі-України воно мало глибоке значення, асоціюючись не лише з юридичною справедливістю, а й із вищими моральними принципами, божественною правдою та суспільним благом.Такий підхід відображає особливості світогляду того часу, коли право сприймалося
Authors: O.M. Zaitsev, A.V. Polyova
Language: English
Field: Social Sciences
Domain: Social Sciences
Open Access status: diamond
OpenAlex ID: W4411543278