Work

The Art Determination of Hystorical Persons in the Chronicle of Hryhorij Hrabjanka

Year: 2025
Type: article
Abstract: аспірант кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка У статті досліджуються особливості представлення образів історичних діячів у літописі Григорія Граб'янки у художньому вимірі.Наголошується, що літопис є видатною пам'яткою доби Бароко, в якій репрезентовано авторські уявлення й інтерпретації щодо особистостей українських гетьманів.Проаналізовано літописні образи Богдана Хмельницького, Юрія Хмельницького, Івана Виговського, Дмитра Дорошенка, Івана Мазепи, Якова Сомка, Івана Брюховецького, полковника Семена Палія в художньому вимірі.Аргументовано тезу про те, що у тлумаченні та представленні реальних постатей для літописця Григорія Граб'янки історична достовірність не є визначальною.Натомість автор керується власними поглядами і переконаннями для творення літописних образів, що визначає домінування художнього виміру і переважання над історичною достовірністю.Загалом літопис Григорія Граб'янки серед історіографічних текстів епохи Бароко, зокрема козацьких літописів, до яких він належить, є найбільш белетризованим, із яскраво вираженим художнім первнем.У пам'ятці представлено літературні образи, художній вимір яких детермінує специфіку інтерпретації історичного матеріалу.Образам притаманна суб'єктивність, індивідуальний підхід у їх тлумаченні.Григорій Граб'янка, ведучи оповідь, спирається на спогади очевидців подій, інші літописи і трактати.Проте ці історичні за своїм характером тексти формують контекст, в якому діють авторські художні літописні персонажі.Образ Богдана Хмельницького у літописі є головним, розкривається у широкому історичному просторі, зокрема історії становлення і розвитку феномену козацтва.Автор порівнює його з біблійними та історичними постатями Мойсея, Навуходоносора, Кіра, Олександра Македонського, Октавіана Августа.Граб'янка репрезентує літописний образ керманича як втілення війського, політичного, дипломатичного ідеального лідера, здатного виконати унікальну місію в українській історії.Бачить його як спадкоємця і продовжувача традицій києворуської держави.Його попередником літописець називає гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного, що постає уособленням талановитого полководця, захисника православія, носія козацького гасла "за волю, за віру".Літописна постать гетьмана Івана Виговського у літописі Г. Граб'янки подана у негативному художньому світлі, що суперечить історичним фактам.Автор ігнорує останні, зважаючи на пропольську політику Виговського.Цілком позитивний характер мають у літописі образи гетьманів Якова Сомка і Петра Дорошенка.Саме Дорошенко втілює авторські погляди на політику і шляхи розвитку Гетьманщини.Негативне забарвлення має образ Івана Мазепи, причиною чого є конфлікт і розрив гетьмана з Петром І. Авторські тлумачення цієї постаті не відповідають історичній дійсності, відтак художній вимір заступає вимір історичний.Ключові слова: українська література, літопис, літопис Григорія Граб'янки, художній вимір, образ, історизм, Бароко. Закарпатські філологічні студіїhis conflict and gap with Petro І.
Language: English
Open Access status: diamond
OpenAlex ID: W4412400208
FWCI:
Cites:
Cited by:
Related to: 10