Year: 2025
Type: article
Abstract: ГЕНЕЗА ІНСТИТУТУ КОМАНДНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ В МІЖНАРОДНОМУ КРИМІНАЛЬНОМУ ПРАВІ Стаття присвячена дослідженню становлення й розвитку інституту командної відповідальності в міжнародному кримінальному праві, який нещодавно знайшов відображення в статті 31-1 Кримінального кодексу України після ратифікації Римського статуту Міжнародного кримінального суду (1998).Автор простежує еволюцію цього правового інституту від його зародження після Другої світової війни до сучасного регулювання у Римському статуті.Початкове становлення командної відповідальності відбулося в рамках діяльності військових трибуналів, що діяли після Другої світової війни на теренах Європи та Далекого Сходу.Трибунали констатували те, що міжнародне право покладає на військових командирів обов'язок запобігати злочинам підлеглих, а невиконання цього обов'язку є підставою для індивідуальної кримінальної відповідальності командирів.Особливо резонансною для цього періоду була справа генерала Ямашити.Вона стала прикладом об'єктивного підходу до командної відповідальності, оскільки Ямашиту було засуджено попри брак доказів його обізнаності.Наступний етап розвитку інституту командної відповідальності пов'язаний зі статтею 86(2) Додаткового протоколу І до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів, (1977), яка закріпила обов'язки військових командирів реагувати на воєнні злочини підлеглих в міжнародному договірному праві.У статтях 7(3) і 6(3) статутів міжнародних кримінальних трибуналів для Югославії та Руанди було уточнено як суб'єктивні, так і об'єктивні критерії відповідальності начальників.Кульмінацією розвитку інституту командної відповідальності стала стаття 28 Римського статуту, яка деталізує форми бездіяльності начальників, розрізняє умови відповідальності військових і цивільних начальників та вводить елемент причинового зв'язку між бездіяльністю начальника і вчиненими підлеглими злочинами.Стаття 28 також розширює склад субʼєктів командної відповідальності, охоплюючи як de jure, так і de facto командирів, та охоплює всі злочини, що підпадають під юрисдикцію МКС.На завершення автор зазначає про поширення інституту командної відповідальності на транснаціональне кримінальне право, зокрема через Міжнародну конвенцію про захист осіб від насильницьких зникнень (2006).Ключові слова: командна відповідальність, міжнародне кримінальне право, співучасть у кримінальному правопорушенні, причетність до кримінального правопорушення, військовий командир, начальник, воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид, злочин агресії. Міжнародне право Zadoia K. P. The Genesis of the institution of command responsibility in International Criminal LawThis article is devoted to the study of the formation and development of the institution of command responsibility in international criminal law, which was recently reflected in Article 31-1 of the Criminal Code of Ukraine after the ratification of the Rome Statute of the International Criminal Court (1998).The author traces the evolution of this legal institution from its inception after World War II to its current regulation under the Rome Statute.The initial formation of command responsibility took place within the framework of military tribunals operating after World War II in Europe and the Far East.The tribunals found that international law imposes a duty on military commanders to prevent crimes committed by their subordinates, and that failure to fulfil this duty constitutes grounds for individual criminal responsibility of commanders.The case of General Yamashita was particularly resonant during this period.It became an example of an objective approach to collective responsibility, as Yamashita was convicted despite the lack of evidence that he was aware of the crimes committed by his subordinates.The next stage in the development of the institution of command responsibility is linked to Article 86(2) of the Protocol Additional to the Geneva Conventions of 12 August 1949, and relating to the Protection of Victims of International Armed Conflicts, which enshrined the obligations of military commanders to respond to war crimes committed by their subordinates in international treaty law.Articles 7(3) and 6(3) of the statutes of the international criminal tribunals for Yugoslavia and Rwanda clarified both the subjective and objective criteria for the responsibility of superiors.The culmination of the development of the institution of command responsibility was Article 28 of the Rome Statute, which details forms of omission by superiors, distinguishes between the conditions of responsibility of military and civilian superiors, and introduces an element of causality between the omission of a superior and the crimes committed by subordinates.Article 28 also expands the scope of subjects of command responsibility to include both de jure and de facto commanders and covers all crimes within the jurisdiction of the ICC.In conclusion, the author notes the extension of the institution of command responsibility to transnational criminal law, in particular through the International Convention for the Protection of All Persons from Enforced Disappearance (2006).Key words: command responsibility, international criminal law, complicity in a criminal offense, engagement in a criminal offense, military commander, superior, war crimes, crimes against humanity, genocide, crime of aggression.Вступ.На підставі ЗУ «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв'язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього» від 9 жовтня 2024 року № 4012-IX розділ VI Загальної частини Кримінального кодексу України (КК) було доповнено статтею 31-1 «Кримінальна відповідальність військових командирів, інших осіб, які фактично діють як військові командири, та інших начальників» 1 .Постановка завдання.Оскільки стаття 31-1 КК впроваджує у кримінальне законодавство України такий інститут міжнародного кримінального права як командна відповідальність (command responsibility), коректне та ефективне застосування її положень неможливе без розуміння природи вказаного інституту.Завданням публікації є виявлення особливостей становлення та розвитку інституту командної відповідальності в міжнародному кримінальному праві.Результати дослідження.Як вірно зазначається в академічній літературі, інститут командної відповідальності є витвором міжнародного кримінального права, у якого немає
Source: Law and Society
Author: K. P. ZADOIA
Language: English
Field: Social Sciences
Domain: Social Sciences
Open Access status: diamond
OpenAlex ID: W4412557222