Year: 2025
Type: article
Abstract: Проблема домашнього насильства залишається однією з найбільш гострих соціальних та правових викликів сучасного суспільства.Ратифікація Україною Конвенції Ради Європи про запобігання домашньому насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами засвідчила рішучість держави впроваджувати не лише ефективні механізми захисту постраждалих та притягнення кривдників до відповідальності, а й формувати превентивну політику.В контексті імплементації Конвенції, яка наголошує на пріоритеті безпеки та захисту постраждалих, особливої уваги набуває питання застосування альтернативних способів вирішення спорів, зокрема медіації у справах, пов'язаних з домашнім насильством.Особливого значення набуває питання доступності медіації як базової соціальної послуги для вразливих категорій населення, до яких законодавство відносить постраждалих від домашнього насильства.Це створює потребу у збалансованому підході, який враховував би усі аспекти справи.Дослідження ґрунтується на аналізі міжнародних стандартів, українського законодавства та актуальної судової практики, використовуючи методи компаративного правознавства та системного аналізу.Очікується, що результати дозволять сформулювати чіткі критерії для прийнятності медіації у випадках домашнього насильства, мінімізуючи ризики для постраждалих та посилюючи ефективність правового реагування.Стаття має на меті проаналізувати доцільність застосування медіації у справах про домашнє насильство, яке знаходиться в площині норм законодавства про адміністративні правопорушення.Розглянуто як потенційні переваги, так і ризики медіації у таких випадках, а також запропоновано рекомендації щодо можливих умов її застосування, що відповідатимуть міжнародним практикам та українському законодавству.Особливий акцент зроблено на необхідності розробки та впровадження диференційованого підходу до медіації, який би враховував специфіку відносин, де присутнє насильство, забезпечував безумовний пріоритет безпеки постраждалих та не нівелював принцип відповідальності кривдника.Ключові слова: домашнє насильство, вразливі особи, медіація, запобігання домашньому насильству, Стамбульська конвенція.The issue of domestic violence remains one of the most pressing social and legal challenges of modern society.Ukraine's ratification of the Council of Europe Convention on Preventing and Combating Violence against Women and Domestic Violence (the Istanbul Convention) demonstrated the state's resolve not only to implement effective mechanisms for protecting victims and holding perpetrators accountable but also to formulate a preventive policy.In the context of the Convention's implementation, which emphasizes the priority of victim safety and protection, the application of alternative dispute resolution methods, particularly mediation, in domestic violence cases, gains special attention.The accessibility of mediation as a basic social service for vulnerable population groups, which, according to legislation, includes victims of domestic violence, becomes particularly important.This creates a need for a balanced approach that considers all aspects of the case.The research is based on the analysis of international standards, Ukrainian legislation, and current judicial practice, using methods of comparative jurisprudence and systematic analysis.It is expected that the results will allow for the formulation of clear criteria for the acceptability of mediation in cases of domestic violence, minimizing risks for victims and enhancing the effectiveness of legal response.This article aims to analyze the acceptability of applying mediation in domestic violence cases that fall within the scope of administrative offenses legislation.We will consider both the potential benefits and risks of mediation in such cases and offer recommendations for possible conditions of its application, consistent with international practices and Ukrainian legislation.A special emphasis is placed on the necessity of developing and implementing a differentiated approach to mediation that accounts for the specific nature of relationships where violence is present, ensures the unconditional priority of victim safety, and does not nullify the principle of perpetrator accountability.
Author: N.P. Korol
Language: English
Subfield: Health
Field: Social Sciences
Domain: Social Sciences
Open Access status: diamond
OpenAlex ID: W4412745286