Legal Regulation of Translation Issues in Judicial and Non-judicial Procedures for Resolving Private Matters
Year: 2025
Type: article
Abstract: Бондар І.В., д.ю.н., доцент, доцент кафедри юстиції Навчально-науковий інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Мельник І.С., к.ю.н., доцент, доцент кафедри юстиції Навчально-науковий інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Онуфрієнко І.О., юрист, молодший науковий співробітник Стаття присвячена дослідженню ефективності правого регулювання участі перекладачів в цивілістичних процесах з акцентом на нотаріальних процес.Проведено правовий аналіз термінології, яку використовує Закон України «Про Нотаріат», Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», Цивільний процесуальний кодекс України, Господарський процесуальний кодекс України.При аналізі Закону України «Про Нотаріат» зроблено висновок, що законодавець не визначає чіткої різниці між двома термінами -«знати мову» і «володіти мовою».Пропонується відмовитися від словосполучення «знати мову» як невдалого і використовувати у законодавстві про нотаріат лише терміни «володіти мовою» При цьому, «володіти мовою» є значно ширшим терміном, що включатиме в себе й термін «знати мову».При аналізі правового регулювання залучення сурдоперекладачів в цивілістичні процеси, з метою забезпечення належного рівня комунікації з німою, глухою або глухонімою особою сформульовано висновок, що на рівні законодавства детально врегулюване питання документального підтвердження професійної і освітньої кваліфікації сурдоперекладачів з української жестової мови на українську словесну мову, але не врегульоване питання як перевірити кваліфікацію сурдоперекладача, якщо необхідно перекладати з інщої жестової мови.В нотаріальному процесі відсутній механізм залучення сурдоперекладача.В законодавстві про нотаріат питання залучення сурдоперекладача в нотаріальний процес регулюється лише на рівні підзаконного нормативно-правового акту.Зазначається, що при зверненні до нотаріуса глухої, німої або глухонімої особи, яка не може самостійно прочитати і підписати документ, обов'язково має бути присутній сурдоперекладач, який може підтвердити своїм підписом, що зміст правочину, заяви чи іншого документа відповідає волевиявленню та дійсним намірам учасника нотаріальної дії, але хто з учасників нотаріального процесу має цей обов'язок і хто оплачує послуги сурдоперекладача не врегульовано.При аналізі правового регулювання здійснення нотаріусом усного або письмового перекладу в нотаріальному процесі відсутній механізм перевірки кваліфікації нотаріуса щодо володіння мовою, з якої або на яку неохідно здійснити переклад.За наслідками дослідження запропоновано внести зміни до законодавства про нотаріат з метою підвищення ефективності правового регулювання питань, які досліджувались.Ключові слова: цивілістичні процеси, нотаріальний процес, цивільний процес, господарський процес, знати мову, володіти мовою, дійсні наміри сторін, переклад, перекладач, сурдоперекладач
Authors: I.V. Bondar, I.S. Melnyk, I.O. Onufriienko
Language: English
Field: Social Sciences
Domain: Social Sciences
Open Access status: diamond
OpenAlex ID: W4412745294