The Content and Limits of the Non Reformatio in Peius Principle in Commercial Proceedings of Ukraine
Year: 2025
Type: article
Abstract: Озадовський І.Л., аспірант кафедри економічного права та економічного судочинства Навчально-науковий інститут права Київського національного університету імені Тараса Шевченка У статті здійснено наукове дослідження змісту та меж дії принципу «non reformatio in peius» у господарському судочинстві України, який, попри відсутність прямого закріплення в процесуальному законі, широко застосовується в практиці господарських судів.Автор критично оцінює існуючий підхід Верховного Суду до формулювання визначення принципу «non reformatio in peius» у спосіб, за якого «особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції в результаті своєї ж скарги», зазначаючи, що таке визначення, у випадку буквального прочитання, обмежує дію згаданого принципу стадією касаційного оскарження (у позовному провадженні) і, до того ж не дозволяє суду касаційної інстанції змінити оскаржене рішення шляхом погіршення становища одного скаржника за касаційною скаргою іншого.Запропоноване Касаційним господарським судом тлумачення, за якого «скарга» означає, зокрема «позов», повністю зазначену проблему не усуває.До того ж, таке прочитання визначення позбавляє відповідача захисту, який принцип «non reformatio in peius» надає в суді апеляційної інстанції, що Касаційний господарський суд помилково визнав правильним.Ураховуючи існуючу практику Касаційного цивільного суду, Великої Палати Верховного Суду, національну та зарубіжну доктрину, запропоновано уточнити, що принцип «non reformatio in peius» означає, що особа, яка оскаржує судове рішення, не може потрапити в гірше становище, порівняно із тим, що така особа досягнула в попередній інстанції, у результаті своєї ж скарги.Обґрунтовано, що дія принципу «non reformatio in peius» підлягає застосуванню на стадіях апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а також нового розгляду справи в результаті такого оскарження.Виснувано, що згаданий принцип не може обмежувати повноваження суду, коли виникають обставини, які законом прирівняні до нововиявлених чи виключних.Автор доводить, що аналізований принцип не обмежує суд у праві надання власної правової оцінки обставинам справи, зокрема й шляхом зміни мотивувальної частини оскарженого рішення, однак обмежує в праві зміни викладу встановлених фактів та обставин справи на шкоду скаржника.
Author: I.L. Ozadovskyi
Language: English
Field: Social Sciences
Domain: Social Sciences
Open Access status: diamond
OpenAlex ID: W4412745296