Year: 2023
Type: dissertation
Study design: Observational Study
Abstract: Кулаєва Т. В. Психологічні особливості переживання самотності в дорослому віці. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. \nДисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 Психологія. – ДЗВО «Університет менеджменту освіти», Київ, 2023. \nДисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню й експериментальному вивченню психологічних особливостей переживання самотності в дорослому віці, запропоновано авторську теоретичну модель переживання самотності в дорослому віці, а також психологічну програму сприяння конструктивному переживанню самотності в дорослому віці. \nОб’єктом дослідження обрано самотність особистості як \nпсихологічний феномен, а предметом – психологічні особливості конструктивного переживання самотності в дорослому віці. \nМета дослідження полягала в теоретичному обґрунтуванні та \nемпіричному дослідженні психологічних особливостей переживання самотності в дорослому віці. \nУ кризових умовах сьогодення значно зросла кількість психологічних проблем особистості, які потребують нагального розв’язання. Серед цих проблем особливе місце займає переживання самотності, що, зокрема, зумовлено всесвітніми соціальними кризами, як-то COVID 19 та пов’язані з ним зміни в освітній системі та перерозподілу робочих місць на загальносвітовому ринку праці, а також військові дії в різних частинах світу (Україна, Нагорний Карабах, Арменія) та спричинені ними соціально-гуманітарні катастрофи. \nЗа результатами теоретичного аналізу літератури виокремлено основні теоретико-методологічні підходи до дослідження переживання самотності (психоаналітичний (психодинамічний), феноменологічний, соціологічний,екзистенційний, інтеракционістський, когнітивний, інтимний тощо) за узагальненням яких самотність визначено як комплексне особистісне переживання, що утворює дельту між прагненням особистості у спілкуванні та суб’єктивним переживанням якості її соціального оточення. \nКонстатовано, що переживання самотності набуває найбільшого рівня у дорослому віці (хоча витоки, корені цього переживання можна знайти ще а підлітковому віці особистості, а подекуди і в її дитячому віці), коли людина вирішує більшість своїх життєвих цілей, таких як створення родини, професійна та особистісна реалізація, побудова «ком`юніті», тобто соціальних ресурсно-підтримуючих зв’язків. І тому дуже важливо розглянути певну специфіку переживанні самотності для дорослої особистості на кожному життєвому етапі дорослого життя. \nУ структурі самотності дорослої особистості виокремлено три основні складові (когнітивна, афективна та конативна) і два полюси сприймання самотності людиною (дефіцитарний та профіцитарний), які покладено в авторську теоретичну модель переживання зазначеного феномену. \nКогнітивна складова переживання самотності визначається через ступінь усвідомлення, розуміння, оцінювання ситуації самотності. Відповідно до змістових характеристик когнітивної складової самотності віднесено особливості сприймання себе як людини, яка має або не має достатньо близьких стосунків, здатність(нездатність) знаходити ресурс в перебуванні наодинці із самим собою, задоволеність або незадоволеність самореалізацією тощо. \nАфективна (емоційно-ціннісна) складова самотності представлена почуттями, такими як фрустрованість, переживання власної ізольованості, або, навпаки, наявність близьких, довірчих, теплих стосунків з оточуючими, у першу чергу, з власною родиною або романтичним партнером. \nКонативна складова представлена балансом між униканням ситуацій самотності, нездатністю залишатись наодинці з самим собою, та толерантним ставленням до усамітнення, автономією, \nспроможністю протистояти тиску суспільної думки та виробленні власних стандартів поведінки. \nДефіцитарний (негативний) та профіцитарний (позитивний) полюси співввідносяться з дуальною природою феномена переживання самотності в дорослому віці. При цьому трансформацію негативного переживання самотності у позитивне та його корекцію пов’язуємо зі стратегіями долаючої поведінки (копінг-стратегіями) дорослої особистості. \nТакий підхід відкриває широкі можливості використання \nпсихотерапевтичної роботи, коли є необхідність переводити негатив в позитив, забезпечуючи трансформацію негативного психологічного стану людини у нейтральний або позитивний. \nЗ метою емпіричного дослідження особливостей і чинників \nпереживання самотності в дорослому віці дібрано та пробовано \nдіагностичний комплекс визначення рівнів і складових переживання \nсамотності у дорослому віці із застосуванням частини методик дослідження в авторській адаптації. За результатами емпіричного дослідження виявлено нерівномірний розвиток складових переживання самотності, що засвідчило доцільність комплексного дослідження не лише загального показника, а й складових самотності. \nКонстатовано, що найслабшими в структурі самотності є когнітивна складова (лише 20% дорослих продемонстрували її високий рівень, що свідчить про невисокий на загал рівні самоусвідомлення та психологічної обізнаності у досліджуваних) і афективна складова (40% досліджуваних мають низький рівень складової, інтенсивно представлений такими почуттями, як фрустрованість, переживання власної ізольованості, відсутність близьких, довірчих, теплих стосунків з оточуючими, у першу чергу, з власною родиною або романтичним партнером).За результатами кластерного аналізу за процедурою K-Means Cluster було виявлено розподіл досліджуваних за загальними рівнями конструктивного переживання самотності і констатовано, що більшість досліджуваних продемонстрували низький (36,3%) та нижче за середній рівні (12,6%) цього показника. \nЗгідно даних, встановлених за дисперсійним аналізом, виявлені гендерно-вікові особливості переживання самотності у дорослих осіб. Жінки в цілому відчувають себе більш самотніми, ніж чоловіки., причому з віком рівень самотності у жінок знижується. Хоча жінки у віковому проміжку від 20 до 40 років демонструють зниження рівня самотності, а чоловіки- навпаки. \nЩодо соціально-демографічних особливостей переживання самотності у дорослих , виявлено їхню залежність від: складу батьківської сім’ї, наявності дітей та місця проживання. Чоловіки, які зростали у неповних сім’ях, демонструють вищий рівень самотності, ніж чоловіки із повних сімей(p<0,05). На противагу жінки з повних батьківських сімей мають вищий рівень самотності, ніж жінки, які зростали у неповних сім`ях. Щодо місця проживання, то рівень самотності чоловіків практично не змінюється, або змінюються несильно, в залежності від того, у місті або селі, проживає даний чоловік. Натомість жінки, які проживають у місті, значно більше відчувають самотність, аніж жінки з села. \nНа емпіричному етапі дослідження було також констатовано, що є значна кількість дорослих, які не володіють конструктивними стратегіями долаючої поведінки. Отже, можна припустити безпосередній зв`язок переживання самотності дорослою людиною зі стратегіями долаючої поведінки (копінг-стратегіями), які ця людина безпосередньо використовує при проживанні стресу, у тому числі при проживанні самотності. \nНа другому етапі емпіричного дослідження за результатами кластерного аналізу даних, отриманих за авторською адаптацією опитувальника засобів копінгу Р. Лазаруса та С. Фолкман (The Ways of Coping Questionnaire), було виявлено розподіл досліджуваних дорослих осіб на групи, залежно від переважаючих стратегій долаючої поведінки: «гнучкий», «уникаючий» та «соціально-орієнтований» типи ( за авторським визначенням). При цьому, за результатами дисперсійного аналізу знайдено статистично значущі відмінності (р < 0,01) у виборі стратегій долаючої поведінки в дорослому віці залежно від статі, місця проживання та складу батьківської родини. \nНа завершення констатувального етапу емпіричного дослідження за результатами кореляційного аналізу рівнів конструктивного переживання самотності за авторською моделлю та рівнів самотності, виявлених за авторською адаптацією методики Д. Рассела та М. Фергюсона «Шкала самотності» (UCLA Loneliness Scale), констатовано слабкий (ρ = - 0,2), але статистично значущий зворотній зв’язок між даними показниками на рівні p < 0,01. Отже, чим нижчий рівень конструктивного переживання самотності демонструють досліджувані, тим вищий рівень самотності вони виявляють. \nЦе, на наш погляд, свідчить про емпіричне підтвердження авторської теоретичної моделі конструктивного переживання самотності. \nЗ урахуванням результатів теоретичного аналізу та емпіричних даних розроблено та апробовано психологічну програму сприяння конструктивному переживанню самотності в дорослому віці, що складається з трьох модулів. \nМодуль 1 «Переживання самотності в дорослому віці сутність та теоретичні підходи» зорієнтований на підвищення рівня обізнаності досліджуваних щодо самотності як дуального стану, що пов’язаний із програмами долаючої поведінки, властивих дорослій особистості. Модуль 2.«Самотність та долаюча поведінка дорослої особистості: психологічна діагностика та умови розвитку» психодіагностичний, що забезпечує усвідомлення як власного рівня та особливостей переживання самотності, так і притаманних учасникам програми копінг-стратегій. Модуль 3. «Розвиток здатності конструктивного переживання самотності в дорослому віці» спрямований на відпрацювання вмінь і навичок виявляти власні неконструктивні програми долаючої поведінки, опанування конструктивних копінг-стратегій, а також підвищення комунікативних навичок та вмінь керувати власними емоційними станами. \nДоведено ефективність авторської програми психологічного сприяння конструктивному переживанню самотності в дорослому віці, про що свідчить позитивна, статистично значуща динаміка рівнів загального конструктивного переживання самотності учасників експериментальної групи загалом і за всіма складовими переживання самотності зокрема на відміну від контрольної групи. \nНаукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає у
Author: Кулаєва, Тетяна Валеріївна
Language: Ukrainian
Subfield: Health
Field: Social Sciences
Domain: Social Sciences
Open Access status: green
OpenAlex ID: W7025798934