Особенности Диагностики И Лечения Вторичного Гипотиреоза
Year: 2019
Type: article
Abstract: Огляд літератури/Literature Review/ Вторинний гіпотиреоз -клінічний синдром, який розвивається внаслідок недостатньої продукції тиреотропного гормона (ТТГ) за відсутності первинної патології самої щитоподібної залози (ЩЗ), що могла б призвести до зниження її функції.На відміну від первинного гіпотиреозу вторинний гіпотиреоз однаково часто діагностується як у чоловіків, так і в жінок; його поширеність у популяції, за різними даними, перебуває в межах від 1 : 16 000 до 1 : 100 000 населення залежно від віку та етіології [1,2].Виділяють вроджену і набуту форми вторинного гіпотиреозу.Вроджений вторинний гіпотиреоз трапляється у виняткових випадках, його причиною, зазвичай, є генетичні порушення в таких генах, як TRHR, POU1F1, PROP1, HESX1, SOX3, LHX3, LHX4 і TSHB [3].Поширеність цієї патології, за даними неонатального скринінгу, в Нідерландах становить 1 : 16 000, в Японії та Індіані (США) -1 : 160 000 новонароджених [4-6].Таку значну різницю можна пояснити тим, що в Японії і США програма скринінгу містить визначення концентрації ТТГ і тироксину (Т 4 ), в той час як у Нідерландах інтерпретація співвідношення ТТГ/Т 4 проводилася з урахуванням вмісту тироксин-зв'язуючого глобуліну (ТЗГ).Набутий вторинний гіпотиреоз у дітей найчастіше розвивається при краніофарингіомі та внаслідок її хірургічного та променевого лікування [2].За даними [7], вторинний гіпотиреоз відзначається у 75 % пацієнтів.При цьому дефіцит гормона росту спостерігається в 100 % випадків, а дефіцит гонадотропних гормонів -у 80 % випадків.
Author: Маслянко В.А.
Institution: Bukovinian State Medical University
Language: Ukrainian
Subfield: Endocrinology, Diabetes and Metabolism
Field: Medicine
Domain: Health Sciences
Open Access status: green
OpenAlex ID: W7094147420
