Year: 2023
Type: dissertation
Abstract: Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної наукової задачі удосконалення теоретико-методичних засад розвитку страхування в умовах інноваційних соціально-економічних трансформацій. Бібліометричний аналіз наукових публікацій з питань страхування та страхових технологій і інновацій, реалізований за допомогою інструментарію VOSviewer v. 1.6.10 та Scopus Citation Overview tool, засвідчив, що протягом 1980-2021 рр. центром уваги серед науковців виступали поняття, які стосувалися трансформації страхування під впливом процесів діджиталізації. Починаючи із 2000 р. фокус наукових досліджень зосереджується на тематиці страхових технологій та інновацій. Результати біблометричного аналізу засвідчили наявність шести кластерів, що узагальнюють контекст наукових досліджень з питань страхування, а також шести кластерів – з питань розвитку страхових технологій та інновацій. Це дозволило обгрунтувати домінантні вектори формування та трансформації страхування в умовах інноваційних соціально-економічних змін. Проведений аналіз основних трендів розвитку страхування засвідчив, що станом на кінець 2021 року сукупна кількість страхових компаній із Life та Non-Life страхування значно скоротилась у порівнянні до 2017 року. При цьому обсяги чистих страхових премій та виплат Life і Non-Life страхування протягом 2017-2021 років зросли. Проаналізовано рейтинги страхових компаній України у 2021 році у розрізі всіх груп страхування. Досліджено показники динаміки обсягу чистих страхових премій на ринку страхування Life, Non-Life та перестрахування України, що дозволило виявити флуктуаційний характер без чітко вираженого тренду зміни обсягів страхових премій і страхових виплат. Розроблено методичний підхід, що базується на методах описової статистики, динамічного, регресійного та кореляційного аналізів, який дозволив формалізувати функціональні залежності між індикаторами розвитку страхового ринку десяти країн ОЕСР, обраних за принципами організації національних моделей функціонування страхового ринку. Розраховано інтегральний індикатор розвитку страхового ринку країн ОЕСР протягом 2010-2020 років за допомогою адитивно-мультиплікативної згортки шести показників страхування з урахуванням їх вагових коефіцієнтів, визначених на основі факторного аналізу. Визначено, що найбільшу вагу в структурі інтегрального індикатора розвитку страхового ринку країн ОЕСР має перший показник (обсяг страхових премій до загальної кількості населення (0,21)); за ним йдуть два показники з однаковими значеннями вагових коефіцієнтів (відношення загальних страхових внесків до ВВП (0,2) та обсяг сукупних страхових премій до кількості працівників в страховому секторі (0,2)); четверту і п’яту позиції за вагомістю займають прийнятий коефіцієнт перестрахування (0,17) та частина страхових премій, які зберігаються на рахунках страхових компаній (0,17) і на останньому місці за вагомістю в структурі інтегрального індикатора розвитку страхового ринку країн ОЕСР знаходиться частка Life страхування (0,05). Інтегральний індикатор розвитку страхового ринку країн ОЕСР протягом 2018-2020 рр., демонстрував позитивну динаміку. У порівнянні до 2017 р. значення індикатора зросло більше ніж на 42%. Однак у 2010 р., 2013 р. та 2015 р. значення індикатора зменшувалося до мінімального рівня. Розроблено інтегральний індикатор соціального розвитку шляхом мультиплікативної згортки таких показників, як: квінтильний коефіцієнт фондів, відсоток сукупних споживчих витрати домогосподарств, частка доходів від підприємницької діяльності та самозяйнятості в сукупних ресурсах домогосподарств, державні витрати на соціальний захист та соціальне забезпечення населення, темпи зростання/зниження номінальної заробітної плати до попереднього року. Враховуючи розраховані значення інтегрального індикатора, за допомогою векторного авторегресійного моделювання досліджено часові лаги, протягом яких на цей індикатор здійснюють суттєвий вплив зміни у розвитку страхування життя, ризикового страхування та перестрахування. Встановлено, що реформи в соціальній сфері три роки тому мають значний вплив на поточний рівень соціального розвитку; зростання кількості страхових компаній призводить до зменшення інтегрального рівня соціального розвитку через три роки, збільшення активів ризикових страхових компаній спричиняє зростання соціального розвитку України через три роки, а в межах страхування життя – через два роки; зростання страхових премій позитивно впливає на соціальний розвиток (для ризикового страхування – через рік, для страхування життя – через два роки); рівень виплат для ризикового, лайфового страхування й перестрахування є найбільш значимим показником, що впливає на інтегральний індикатор соціального розвитку відповідно через три, два та три роки; премії, передані вітчизняним перестраховикам, негативно впливають на інтегральний індикатор соціального розвитку через три роки, а сплачені перестраховикам-нерезидентам – навпаки збільшують інтегральний індикатор через рік. Визначено чотири етапи становлення агрострахування в Україні в залежності від форм організації державної підтримки. На першому етапі (2005-2008 рр.) відбувалося створення механізму компенсування витрат аграріїв на страхування врожаю від несприятливих природних подій. На другому етапі (2008-2017 рр.) були встановлені критерії отримання ліцензії на страхування агарних ризиків, а також сформована централізована система підготовки андерайтерів, на основі актуарних розрахунків визначені страхові тарифи у відповідності до міжнародних практик, уніфіковані страхові продукти та розроблені засади функціонування Аграрного страхового пулу. На третьому етапі (2017-2020 рр.) мали місце намагання Міністерства аграрної політики та продовольства України разом з Міжнародною фінансовою корпорацією створити Агентство з управління аграрними ризиками на основі американського досвіду. Протягом четвертого етапу (з 2020 р. до теперішнього часу) формується нова нормативно-правова база, в основу якої покладені вимоги НБУ та Міністерства аграрної політики та продовольства України до страхових компаній, наділених правом надавати послуги агрострахування (це мають бути досвідчені страховики, з висококваліфікованим персоналом, надійним перестраховим захистом, якісним сервісом та історією страхових відшкодувань). Розроблено модель ідентифікації впливу агрострахування на рівень розвитку аграрної галузі та продовольчої безпеки на основі структурного моделювання, що дозволяє визначати напрямки подальшого розвитку агрострахування в Україні та оптимальні механізми системи державної підтримки аграріїв й системи адміністрування усього агрострахового ринку. Доведено, що зростання рівня розвитку страхування аграрних ризиків на 100% призводить до зростання індикаторів розвитку аграрної галузі на 30,8%, а збільшення на 100% рівня розвитку аграрної галузі спричиняє зростання рівня продовольчої безпеки на 45,6%. Через побудову платіжних матриць на основі даних про страхові премії десяти страхових компаній-лідерів, що ведуть свою діяльність в Україні, доходи домогосподарств та обсяг державних витрат на охорону здоров’я, визначено порогове значення середньомісячного доходу домогосподарств на рівні 15 тис. грн., при досягненні якого можна сподіватися на їх активне долучення до користування послугами медичного страхування. Крім того, проведені розрахунки довели, що за умови роботи ринку медичного страхування в Україні на повну потужність, тобто за умови максимізації страхових виплат населенню за договорами медичного страхування та досягнення визначеного порогового значення середньомісячних доходів домогосподарств, мінімальний обсяг витрат на охорону здоров’я, який повинен лягти на плечі держави, становить станом на 2021 рік 66 млрд грн., що втричі менше фактичного рівня відповідних державних витрат у цьому році. Таким чином, активізація медичного страхування значно скоротить навантаження на державні витрати в секторі охорони здоров’я. У роботі проведено аналіз основних тенденцій у розвитку страхових інновацій, що дозволило поглибити теоретичні основи дослідження зв’язку між страховими інноваціями, страховими технологіями, іншуртек та кіберстархуванням. Це дослідження здійснено за допомогою поєднання інструментарію Google Trends та системно-структурного аналізу. Даний підхід дозволив виявити та формалізовано описати часові, структурно-змістовні, просторові закономірності розвитку страхових інновацій в цілому, а також іншуртек, кіберстрахування зокрема. Під час моделювання впливу рівня інноваційності країн на розвиток страхування розроблено методичний інструментарій, що комплексно поєднує застосування тестів Бройша-Пагана та Хаусмана, методу головних компонент та панельного багатофакторного регресійного моделювання з випадковими ефектами. У результаті побудовано п’ять панельних багатофакторних регресійних моделей, які дозволили формалізувати функціональні залежності між рівнем інноваційності та розвитком страхування у країнах Східної, Центральної Європи та Азії. У результаті проведеного аналізу доведено, що зі збільшенням кількості патентів резидентів на 1% непогашені депозити у страхових корпораціях (Non-life страхування) зростуть на 2,53%, непогашені депозити у страхових корпораціях зростуть на 3,62 %, кількість страхових компаній Life зросте на 1,02 %. При збільшенні експорту високих технологій на 1 % кількість страхових полісів Life-страхування зросте на 0,6 %. Зі збільшенням витрат на дослідження та розробки на 1 % кількість страхових компаній Life зросте на 1,84 %. Збільшення Глобального інноваційного індексу на 1 % призведе до зменшення непогашених депозитів страхових компаній на 4,08 %. Запропоновано визначати композитний індикатор потенціалу розвитку кіберстрахування шляхом нелінійної згортки (матричний підхід за методом Портера) таких показників як частка організацій, які зазнали принаймні однієї успішної кібератаки, частка організацій, які зазнали шість та більше успішн
Authors: Сідельник, Наталія Юріївна, Сидельник, Наталия Юрьевна, Sidelnyk, Nataliia Yuriivna
Language: Ukrainian
Subfield: Economics and Econometrics
Domain: Social Sciences
Open Access status: green
OpenAlex ID: W7094216021