Year: 2025
Type: dissertation
Abstract: Клєсман О. В. Психологічні чинники залученості персоналу до роботи в IT-компанії. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 Психологія (05 – Соціальні та поведінкові науки). – ДЗВО «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, Київ, 2025. Зміст анотації Дисертацію присвячено теоретичному обґрунтуванню та емпіричному дослідженню психологічних чинників залученості персоналу до роботи в IT-компанії. Об’єктом дослідження є залученість персоналу до роботи, предметом – психологічні чинники залученості персоналу до роботи в IT-компанії. Мета дослідження полягає у теоретичному аналізі феномену залученості персоналу загалом та до роботи в IT-компанії зокрема, емпіричному вивченні її психологічних детермінант, розробленні та апробації програми підвищення рівня залученості персоналу до роботи в сфері інформаційних технологій. У дисертації відповідно до мети, виконані наступні завдання дослідження: 1. Здійснити теоретичний аналіз наукових підходів до розуміння залученості до роботи, уточнити її понятійно-категоріальний зміст та виокремити ключові психологічні чинники, що зумовлюють її розвиток. 2. Розкрити психологічні особливості професійного функціонування та організаційного середовища ІТ-компаній, що впливають на залученість працівників до роботи та зумовлюють актуальність її підтримки в умовах високої динаміки та стресогенності сфери. 3. Розробити теоретичну модель психологічних чинників залученості персоналу до роботи в IT-компанії, що інтегрує особистісні, міжособистісні та організаційні детермінанти та слугує основою для подальшого емпіричного дослідження. 4. Здійснити адаптацію та психометричну валідизацію української версії шкали «Психологічна безпека» як інструменту вимірювання чинника залученості до роботи в ІТ-сфері. 5. Емпірично дослідити показники й рівні залученості персоналу до роботи в ІТ-компанії та її психологічні чинники. 6. Розробити, реалізувати та апробувати психологічну програму підвищення залученості персоналу до роботи в IT-компанії. Для виконання поставлених завдань було використано такі методи: - теоретичні методи: аналіз, узагальнення, систематизація та інтерпретація наукових джерел; - емпіричні методи: констатувальний і формувальний експерименти, а також психодіагностичні інструменти: 1) методика «Утрехтська шкала залученості до роботи» (UWES-17) (W. Schaufeli & A. Bakker; адаптація Л. Карамушки, О. Бондарчук, Т. Грубі); 2) опитувальник «Психологічна безпека» (R. O’Donovan et al.; адаптація О. Бондарчук, О. Брюховецької, О. Клєсман, Л. Тягур); 3)«Шкала професійної самоефективності» (T. Rigotti et al; адаптація О. Креденцер); 4) опитувальник «Як розвивається Ваша організація?» (В. Зігерт і Л. Ланг; модифікація Л. Карамушки); 5) «Шкала залученості в кар’єру» (A. Hirschi et al.; адаптація Р. Чайки); 6) опитувальник ресурсного забезпечення (авторський інструмент); - математико-статистичні методи: описова статистика, кореляційний, регресійний та дисперсійний аналіз, факторний і кластерний аналіз. Обробку даних та статистичні розрахунки здійснено з використанням програмного забезпечення IBM SPSS Statistics (версія 23), а також JASP (версія 0.19.3). За результатами теоретичного аналізу наукової літератури узагальнено сучасні підходи до розуміння залученості до роботи та уточнено понятійно-категоріальний апарат дослідження. В основі дослідження використано трактування залученості до роботи як позитивного, активного психологічного стану, що включає енергійність, відданість і заглибленість (за В. Шауфелі). Визначено специфіку організаційного та психологічного контексту ІТ-сфери, який зумовлює унікальні особливості залученості персоналу до роботи. Характерними рисами професійного середовища є інтенсивність праці, динамічність проєктів, гнучкі командні структури, крос-культурна взаємодія та високий рівень конкуренції. За таких умов залученість працівників вимагає стабільної підтримки психологічних ресурсів, що обумовлює ключову роль психологічної безпеки, горизонтального стилю управління, культури взаємоповаги та забезпечення балансу між професійною діяльністю й особистим життям. З огляду на результати теоретичного аналізу та специфіку ІТ-середовища, було розроблено теоретичну модель залученості персоналу до роботи, яка охоплює три взаємопов’язані рівні чинників: особистісний (професійна самоефективність, залученість у кар’єру та внутрішні ресурси), командний (психологічна безпека у взаємодії з колегами та керівництвом) та організаційний (організаційний розвиток та зовнішнє ресурсне забезпечення). Запропонована концептуальна модель пояснює, як особистісні, командні та організаційні чинники впливають на формування рівня залученості до роботи, що проявляється в енергійності, відданості та заглибленості. Модель також слугує методологічною основою для емпіричних досліджень і практичних програм підтримки працівників в умовах цифровізації та викликів воєнного часу. Адаптовано українську версію шкали «Психологічна безпека» для ІТ-сфери з урахуванням культурних і професійних особливостей. Шкала продемонструвала високу надійність (α Кронбаха = 0,917) та валідність, з підтвердженою двофакторною структурою: взаємодія з керівником і командою. Інструмент виявив конвергентну валідність і може застосовуватися для оцінювання командного клімату та чинників залученості до роботи в організаційному середовищі IT-компаній. Емпіричне дослідження за участі 254 працівників IT-сфери підтвердило значущі зв’язки між залученістю до роботи та психологічними й організаційними чинниками. Найсильнішими предикторами виступили психологічна безпека в команді та професійна самоефективність. Виявлено три профілі працівників із різним ступенем залученості до роботи, що засвідчують потребу в психологічно орієнтованих, адаптивних стратегіях роботи з персоналом. Найвищий рівень залученості до роботи, зокрема показників відданості та заглибленості, спостерігається у керівників (як середньої ланки, так і топ-менеджерів) і представників креативних професій, тоді як найнижчі показники зафіксовано серед аналітиків і працівників адміністративного напряму. Для нових співробітників, які перебувають у процесі адаптації до нового місця роботи, рівень залученості значною мірою залежить від організаційної підтримки. Соціально-організаційні характеристики (посада, формат роботи, тип компанії) також впливають на залученість персоналу, причому найвищі її рівні фіксуються у гібридному та дистанційному форматах роботи. Отримані результати уточнили теоретичну модель і підтвердили її прикладну цінність для управління персоналом в IT-компаніях. Розроблено, впроваджено та апробовано програму підвищення залученості персоналу до роботи в ІТ-компанії. Програма побудована на авторській моделі психологічних чинників залученості персоналу до роботи та охоплює три рівні впливу: індивідуальний, командний і організаційний. До її складу увійшли: тренінги з ефективної комунікації, управління конфліктами та підтримки психологічної безпеки в команді; інтерактивні модулі для зміцнення професійної самоефективності й розвитку довіри в команді; індивідуальні сесії організаційного консультування; психологічний супровід команд у періоди трансформації; фасилітаційна підтримка керівників. Ефективність програми перевірено у формувальному експерименті, в межах якого учасники експериментальної групи продемонстрували статистично значущі позитивні зміни у залученості до роботи, психологічної безпеки, самоефективності та сприйняття організаційного контексту. Програма також показала гнучкість та адаптивність: окремі її модулі успішно апробовано в інших організаціях. Отримані дані свідчать про потенціал масштабування програми до інших галузей, зокрема освітньої, креативної та державної сфери, де актуальною є проблема підтримки залученості персоналу до роботи. Наукова новизна дослідження полягає в уточненні теоретичних засад, емпіричному обґрунтуванні ключових чинників та розробці програми підвищення залученості персоналу до роботи в ІТ-компанії, що конкретизується у таких положеннях: вперше здійснено концептуальне узагальнення сучасних теоретичних підходів до вивчення залученості персоналу до роботи в контексті української ІТ-сфери; - обґрунтовано та емпірично перевірено авторську модель психологічних чинників залученості персоналу до роботи в ІТ-компанії, яка охоплює такі взаємопов’язані складові: психологічна безпека в професійному середовищі, професійна самоефективність, ресурсне забезпечення та організаційний розвиток; - здійснено адаптацію та психометричну валідизацію шкали «Психологічна безпека» (R. O’Donovan et al., 2020) для української вибірки працівників ІТ-сфери; - емпірично підтверджено провідну роль психологічної безпеки в команді у формуванні залученості до роботи; вперше це встановлено саме в умовах українського ІТ-середовища; - розроблено та апробовано авторську психологічну програму підвищення залученості персоналу до роботи в IT-компанії, її ефективність підтверджено за показниками психологічного та організаційного функціонування персоналу на трьох рівнях: індивідуальному, командному й організаційному. Практичне значення дослідження полягає у створенні цілісної моделі психологічних чинників залученості персоналу до роботи в IT-компанії та впровадженні адаптивної програми з її підвищення. Розроблена психологічна програма передбачає поєднання тренінгових модулів, фасилітаційних практик, індивідуального консультування й організаційного супроводу. Вона базуєтьс
Author: Клєсман, Ольга Валеріївна
Institution: University of Educational Management
Language: Ukrainian
Domain: Social Sciences
Open Access status: green
OpenAlex ID: W7125090554
