Детермінанти забезпечення гідної праці та економічного зростання в Україні в контексті сталого інноваційного розвитку
Year: 2026
Type: other
Abstract: У першому розділі дисертації розглянуто теоретичні засади дослідження гідної праці та економічного зростання. Запропоновано авторське визначення категорії «гідна праця», яке, на відміну від існуючих, розглядається в контексті забезпечення сталого інноваційного розвитку як форма організації трудових відносин, яка забезпечує гармонійне поєднання принципів економічної результативності, соціальної справедливості та екологічної відповідальності, насамперед створює умови для інтелектуального розвитку працівників, генерування й упровадження інновацій, що формують основу для подальшого економічного зростання та досягнення цілей сталого розвитку. Обґрунтовано сутність сталого інноваційного розвитку як економічної категорії, що передбачає таку траєкторію зростання продуктивності, конкурентоспроможності та добробуту суспільства, яка досягається не за рахунок екстенсивного використання ресурсів, а через системне впровадження знань, технологій та інновацій; визначальною при цьому є не величина витрат на дослідження й розробки сама по собі, а здатність інституційного середовища перетворювати інноваційний потенціал на якісні робочі місця. Запропоновано підхід до систематизації та узагальнення думок учених щодо вимірювання гідної праці шляхом їх групування за об’єктивним, суб’єктивним, інтегрованим, інституційним, соціально-економічним і гуманістичним напрямами, що, на відміну від існуючих узагальнень, дозволяє комплексно розкрити багатовимірну природу гідної праці через поєднання кількісних показників, якісних оцінок, інституційних характеристик та параметрів людського розвитку, створюючи методологічне підґрунтя для більш повного оцінювання впливу гідної праці на економічне зростання та сталий інноваційний розвиток. Розроблено концептуальну схему поєднання детермінант гідної праці та економічного зростання для забезпечення сталого інноваційного розвитку держави, яка, на відміну від існуючих підходів, спрямовує пріоритетні напрями державної політики як на відновлення та розвиток людського капіталу для формування детермінант забезпечення гідної праці, так і водночас на стимулювання генерування і впровадження інновацій для формування детермінант забезпечення стійкого економічного зростання, що у результаті дозволить отримати синергетичний ефект від їх взаємодії. Теоретично обґрунтовано можливості адаптації зарубіжного досвіду формування детермінант гідної праці та економічного зростання на основі інтеграції кращих практик скандинавської моделі, данської моделі та досвіду країн Центральної і Східної Європи, що передбачає уточнення напрямів державної економічної політки для посилення впливу відібраних детермінант (людського капіталу, інноваційно-технологічного оновлення, зміцнення інститутів ринку праці та соціального партнерства), що дозволить у результаті їх адаптації прискорити процес сталого інноваційного розвитку держави. Визначено, що для виміру прогресу у досягненні ЦСР 8 «Гідна праця та економічне зростання» в Україні прийнято 6 завдань та 14 індикаторів. З огляду на євроінтеграційний курс України доцільним є поступове зближення вітчизняної системи моніторингу з індикаторами ЄС, включаючи введення суб’єктивних показників якості зайнятості поряд із традиційними статистичними даними. У другому розділі дисертації проведено комплексний аналіз тенденцій та закономірностей зміни показників гідної праці та економічного зростання в Україні. Встановлено, що національна економіка пережила чотири послідовних шоки: глобальну фінансово-економічну кризу 2008-2009 рр., анексію Криму й початок збройного конфлікту на Донбасі (2014 р.), пандемію COVID-19 (2020 р.) та повномасштабне вторгнення рф (2022 р.), яке спричинило найглибший економічний спад за всю історію незалежності – скорочення ВВП на 28,8%. Між шоковими епізодами фіксувалися відновлювальні фази зростання, що підтверджує наявність певного базового адаптаційного потенціалу економіки, проте не вдалося повністю подолати накопичений структурний відрив. На основі модифікованої виробничої функції Кобба-Дугласа, що враховує витрати промислових підприємств на інновації, здійснено кількісну оцінку детермінант економічного зростання України за 2010-2024 рр. (R² = 0,8929). Встановлено, що зростання капітальних інвестицій на 1% забезпечує приріст ВВП на 0,5553%, тоді як збільшення кількості найманих працівників на 1% супроводжується зменшенням ВВП на 0,3110%, що свідчить про надмірну зайнятість у низькопродуктивних секторах економіки. Зростання витрат на інновації на 1% також пов’язане з незначним скороченням ВВП (-0,0587%). Отримані результати обґрунтовують пріоритетність нарощування інвестиційної активності та структурної модернізації зайнятості над екстенсивним збільшенням кількості робочих місць. Проведено порівняльну оцінку індикаторів України та країн ЄС у сфері гідної праці та економічного зростання, яка засвідчила значний і стійкий розрив між вітчизняними показниками та середньоєвропейськими стандартами за всіма ключовими вимірами. Встановлено, що співвідношення між ВВП на душу населення за ПКС в Україні та ЄС, яке досягло свого максимуму відносно рівня ЄС у 2008 р. (40,6%), у 2022 р. знизилося до 25,7%. Найбільш критичними детермінантами відставання визначено низьку продуктивність праці, недостатній рівень капітальних інвестицій та структурні диспропорції ринку праці, що зберігаються попри реформи євроінтеграційного спрямування. Розроблено та апробовано методику інтегральної оцінки рівня гідної праці та економічного зростання за регіонами України із застосуванням методу TOPSIS та мінімакс-нормалізації. Оцінку здійснено за ключовими індикаторами: рівнем зайнятості, середньою заробітною платою, валовим регіональним продуктом, обсягом капітальних інвестицій на душу населення та обсягом витрат промислових підприємств на інновації на одного найманого працівника. На основі результатів інтегральної оцінки здійснено авторське групування 25 регіонів України на чотири аналітично обґрунтованих групи: «стабільні лідери» поєднують найвищий довоєнний рівень зі стійкістю до воєнних шоків і є потенційними «локомотивами» євроінтеграційного зближення; «регіони-реципієнти» суттєво покращили ранги у воєнний період завдяки притоку ВПО та релокованих підприємств; «помірно стабільні» регіони характеризуються хронічними структурними диспропорціями та потребують специфічних інструментів структурної трансформації; «прифронтові та постраждалі» регіони зафіксували найбільше падіння рангів і потребуватимуть найзначніших ресурсів у рамках повоєнного відновлення. Доведено, що повномасштабна війна спричинила другий, значно глибший структурний розрив у регіональній ієрархії, кардинально змінивши традиційне просторове співвідношення між регіонами сходу, центру та заходу країни. В умовах воєнної економіки найвиразнішу висхідну динаміку продемонстрували Вінницька, Львівська та Хмельницька області як реципієнти переміщених виробничих потужностей і трудового ресурсу. Встановлено, що виокремлені групи формують диференційовану аналітичну основу для обґрунтування пріоритетних напрямів регіональної політики та стратегій наближення до стандартів ЄС, що розвиватиметься у третьому розділі дисертаційної роботи. У третьому розділі дисертаційного дослідження здійснено комплексне науково-практичне обґрунтування напрямів та механізмів забезпечення гідної праці й економічного зростання в Україні. За результатами аналізу відповідності українського законодавства у сфері праці вимогам директив ЄС встановлено, що процес гармонізації носить нерівномірний характер. У 2024-2025 рр. Україна досягла часткового прогресу в імплементації окремих директив. Однак ключова рамкова Директива 89/391/ЄЕС про безпеку та здоров’я працівників на роботі досі не була виконана повною мірою. Окремими прогалинами залишаються регулювання нових форм зайнятості відповідно до вимог Директиви (ЄС) 2019/1152, а також недостатній рівень гарантій балансу між роботою та сімейним життям за Директивою (ЄС) 2019/1158. Запропоновано підхід до сценарного аналізу перспектив досягнення Україною європейських стандартів гідної праці в контексті дотримання принципів сталого інноваційного розвитку, який базується на врахуванні кількісних граничних значень для вибору оптимістичного або інерційного або песимістичного сценарію з ідентифікацією ключових умов реалізації кожного з них. Розроблено підхід до визначення пріоритетних напрямів забезпечення гідної праці та економічного зростання в Україні, який базується на інтеграції модифікованого PESTELI-аналізу (з вмонуванням інноваційної компоненти), матриці «вплив-реалізованість» та регіонально диференційованого стратегічного планування, що дало змогу виокремити пріоритетні інституційні, освітньо-кадрові та регіональні напрями модернізації ринку праці, сформувати дорожню карту досягнення європейських стандартів гідної праці до 2030 року та розробити адаптивні стратегії для різних груп регіонів з урахуванням викликів воєнного стану, євроінтеграції, демографічних трансформацій і потреб післявоєнного відновлення. Розроблено диференційовані стратегії для чотирьох груп регіонів України, виокремлених за результатами інтегральної оцінки: для «стабільних лідерів» – стратегія якісного зростання через технологічну модернізацію; для «регіонів-реципієнтів» – стратегія закріплення результату та структурної трансформації; для «помірно стабільних» регіонів – стратегія диверсифікації економічної бази; для «прифронтових та постраждалих» регіонів – стратегія повоєнного відновлення. Для кожної групи визначено стратегічну мету, ключові виклики, пріоритетні інструменти та очікувані результати з горизонтом до 2030 р. Обґрунтовано підхід до змістовної інтерпретації та обґрунтування переваг застосування системи фіскальних стимулів забезпечення гідної праці в Україні (зниження ставки ЄСВ при легалізації зайнятості, інвестиційні податкові кредити, пільга за дуальну освіту, звільнення від ЄСВ для ветеранів та ВПО, знижена ставка ПДФО для молоді), який, на відміну від існуючих, дозволяє кількісно оцінити фіскальну самоокупність відповідних програм за раху
Author: Єфімов, Андрій Сергійович
Language: Ukrainian
Topic: Labor Market and Education
Subfield: Economics and Econometrics
Domain: Social Sciences
Open Access status: green
OpenAlex ID: W7198042662
