Psychological Conditions for the Formation of Metacommunication in Managers of an International Company
Year: 2026
Type: dissertation
Study design: Observational Study
Abstract: Зікєєв Д. Є. Психологічні умови формування метакомунікації менеджерів міжнародної компанії. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 05 «Соціальні та поведінкові науки» (053 – Психологія). – ДЗВО «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, Київ, 2026. Зміст анотації Дисертацію присвячено вивченню проблеми психологічних умов формування метакомунікації менеджерів міжнародної компанії. Об’єктом дисертаційного дослідження визначено метакомунікацію у професійній діяльності менеджерів міжнародної компанії, предметом – психологічні умови формування метакомунікації менеджерів міжнародної компанії. Мета дослідження полягала в теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні психологічних умов формування метакомунікації менеджерів міжнародної компанії; розробленні відповідних методичних рекомендацій. Відповідно до мети в дисертації «Психологічні умови формування метакомунікації менеджерів міжнародної компанії» виконано завдання дослідження: 1. На основі теоретико-методологічного аналізу визначено зміст, структуру та психологічні умови формування метакомунікації менеджерів міжнародної компанії. 2. Обґрунтовано теоретичну модель психологічних умов формування метакомунікації менеджерів міжнародної компанії. 3. Розроблено та адаптовано діагностичний інструментарій для вимірювання здатності до метакомунікації менеджерів міжнародної компанії. 4. Емпірично досліджено психологічні умови формування здатності до метакомунікації менеджерів міжнародної компанії; розроблено відповідні методичні рекомендації. Дослідження проведено на вибірці менеджерів міжнародних компаній, а також інших фахівців, які склали вибірку порівняння. На етапі пілотажної апробації психодіагностичних інструментів у дослідженні взяли участь 170 осіб; на етапі психометричної перевірки та основного емпіричного дослідження – 295 осіб, загальна кількість учасників – 465 осіб. Географія основної вибірки: Україна (66,8%), США (10,2%), Китай (4,7%), інші країни (18,3%). Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. У першому розділі проаналізовано теоретичні засади дослідження психологічних умов формування метакомунікації менеджерів міжнародної компанії. Виділено чотири зсуви у розумінні метакомунікації: від фатичної функції мови до «комунікації про комунікацію»; від окремого акту до структурного аспекту будь-якої комунікації; від універсального феномену до дисциплінарної специфікації; від міжособистісного контексту до мультиагентної взаємодії з ШІ. Систематизовано сім підходів до вивчення метакомунікації; екофасилітативний підхід (ECPF) визначено як провідну методологію дослідження. Встановлено, що метакомунікація реалізується через континуум імпліцитних, рефлексивних і експліцитних форм і виконує п’ять функцій: регуляція стосунків, фреймування повідомлень, підтримання комунікативного контакту, координація інтерпретацій і виправлення порушень комунікації. Обґрунтовано багатовимірну модель метакомунікації (властивість, здатність, процес, компетентність). Визначено вимір «здатність до метакомунікації» як предмет операціоналізації у п’яти вимірах: імпліцитна чутливість, рефлексивний моніторинг, експліцитна метакомунікація (міжособистісний контекст) і рефлексивна інтерналізація, процесуальна метакомунікація (контекст взаємодії з ШІ). Умови формування метакомунікації організовано в три контури (індивідуально-психологічний, організаційно-психологічний, технологічний). Типологічний простір моделі утворений типами метакомунікації та типами умов її формування. Обґрунтовано, що контекст міжнародного менеджменту зумовлює потребу в здатності до метакомунікації як професійно важливій якості, а менеджер за змістом діяльності виступає екофасилітатором комунікативних процесів. У другому розділі обґрунтовано методику дослідження, описано вибірку та сформовано білінгвальний психодіагностичний комплекс. Дослідження реалізовано у чотири етапи (пілотажний, n = 170; основний діагностичний, n = 295; аналітичний; прикладний) з двомовним збором даних. Загальна кількість учасників – 465 осіб. Авторський діагностичний комплекс розроблений у двох мовних версіях і включає Шкалу метакомунікації (MCS-17); Шкалу метакомунікації у взаємодії «Людина – ШІ» (HUMAI-MCS); Анкету досвіду взаємодії зі штучним інтелектом (AI-IEQ). Здійснено україномовну адаптацію Шкали міжкультурної ефективності (IES-UA-14) і психометричну перевірку Шкали культурного інтелекту (CQS). Для операціоналізації індивідуально-психологічних і організаційно-психологічних умов використано стандартизовані методики українською і англійською мовами: Короткий п’ятифакторний опитувальник особистості (TIPI), Опитувальник психологічної безпеки, Шкала інтолерантності до невизначеності (IUS-12), Опитувальник професійної самоефективності, Індекс благополуччя ВООЗ WHO-5, Методика діагностики інтерсуб’єктності. Сформований білінгвальний психодіагностичний комплекс з 11 інструментів операціоналізує теоретичну модель дослідження. У третьому розділі представлено результати емпіричного дослідження психологічних умов формування метакомунікації менеджерів міжнародної компанії. Встановлено, що менеджери з міжнародним досвідом мають вищий когнітивний культурний інтелект, комунікативну впевненість, професійну самоефективність, метакомунікацію (шкала рефлексивної інтерналізації) та ШІ-досвід. Розроблено типологію метакомунікації, що представлена чотирма типами (міжособистісно орієнтований 23,1%; інтегрований 28,8%; пасивний 17,3%; ШІ-орієнтований 30,8%). Виявлено чотири латентні фактори індивідуально-психологічних умов формування метакомунікації (63,7% дисперсії):психологічна стійкість, міжкультурна спроможність, відкритість і активність,просоціальна спрямованість. Встановлено різні конфігурації предикторів для форм метакомунікації: здатність до міжособистісної метакомунікації пов’язана з міжкультурною спроможністю, просоціальною спрямованістю, відкритістю та активністю; здатність до метакомунікації з ШІ – з ШІ-досвідом і міжкультурною спроможністю. Визначено чотири типи психологічних умов формування метакомунікації (базові, помірні з ШІ–, помірні з ШІ+, комплексні) та встановлено їхній значущий зв’язок з типами метакомунікації: від базової до комплексної конфігурації частка інтегрованого типу зростає від 11,1% до 64,1%. ШІ-досвід є додатковою умовою диференціації: його наявність пов’язана з утричі більшою частко рекомендації щодо формування метакомунікації менеджерів міжнародної компанії на засадах екофасилітативного підходу: матрицю переходів (4 × 4) з 16 позиціями фахівця у просторі умов формування метакомунікації та систему з 12 промптів, що операціоналізують перехідний простір HUMAI як рефлексивне середовище з регульованим рівнем комунікативної невизначеності. Наукова новизна дослідження визначається тим, що в роботі уперше обґрунтовано багатовимірну модель метакомунікації та теоретичну модель психологічних умов її формування з трьома контурами і типологічним простором; розроблено авторський діагностичний комплекс (українською та англійською мовами) для вимірювання здатності до міжособистісної метакомунікації (MCS-17), здатності до метакомунікації у взаємодії з ШІ (HUMAI-MCS) і досвіду використання ШІ (AI-IEQ). Емпірично підтверджено двовимірну структуру метакомунікативного простору та на цій основі розроблено типологію метакомунікації, типологію психологічних умов її формування та встановлено зв’язки між типами обох типологій; встановлено різні конфігурації предикторів для міжособистісного виміру та ШІ-виміру метакомунікації; виявлено різноспрямований зв’язок інтолерантності до невизначеності з обома вимірами метакомунікації; встановлено роль ШІ-досвіду як додаткової умови формування метакомунікації; сформульовано авторські визначення ключових понять. Поглиблено уявлення про метакомунікацію як мультидисциплінарний феномен. Набули подальшого розвитку: екофасилітативний підхід через реалізацію матричної моделі типологічних переходів; уявлення про перехідний простір «Людина – ШІ» (HUMAI) як середовище формування метакомунікації. Удосконалено засоби психологічного дослідження через крос-культурну адаптацію Шкали міжкультурної ефективності (IES-UA-14) і розроблення методичних рекомендацій на засадах екофасилітативного підходу. Практичне значення результатів полягає в розробленні білінгвального діагностичного комплексу (MCS-17, HUMAI-MCS, AI-IEQ, IES-UA-14) та методичних рекомендацій щодо формування метакомунікації менеджерів міжнародних компаній на засадах екофасилітативного підходу. Білінгвальний діагностичний комплекс може використовуватися організаційними психологами, HR-фахівцями та консультантами в оцінці персоналу, формуванні команд і програмах професійного розвитку. Методичні рекомендації включають типологію метакомунікації з мішенями змінювання, матрицю переходів з орієнтирами за блоками умов і систему промптів для використання ШІ як рефлексивного середовища, що створює інструмент для усвідомлення фахівцем власної позиції та перспектив у просторі формування метакомунікації. Результати можуть застосовуватися в організаційному консультуванні, підвищенні кваліфікації менеджерів, навчальних курсах з організаційної психології та міжкультурного менеджменту.
Author: Зікєєв, Д.Є
Institution: University of Educational Management
Language: Ukrainian
Subfield: Communication
Field: Social Sciences
Domain: Social Sciences
Open Access status: green
OpenAlex ID: W7213379465
