Суб’єктивне благополуччя персоналу освітніх організацій: об’єктивні чинники мікрорівня в умовах війни
Year: 2026
Type: article
Study design: Observational Study
Abstract: Вступ. Одним із важливих аспектів професійної діяльності персоналу організацій в умовах війни є проблема суб’єктивного благополуччя, оскільки вона пов’язана із забезпеченням стресостійкості персоналу, пошуком ресурсів для підтримання життєдіяльності в умовах хронічного психоемоційного напруження, загрози безпеці життя, невизначеності. Мета дослідження: емпірично дослідити рівень вираженості суб’єктивного благополуччя персоналу освітніх організацій в умовах війни та його зв'язок з об’єктивними чинниками мікрорівня, загальними (соціально-демографічними, організаційно-професійними, соціально-економічними чинниками) та обумовленими війною. Методи. Для дослідження суб’єктивного благополуччя використовувалася методика «The modified BBC subjective well-being scale (BBC-SWB), P. Pontin, M. Schwannauer, S. Tai, M. Kinderman». Адаптація на українській вибірці здійснена Л.М. Карамушкою, К.В. Терещенко, О.В. Креденцер. Дослідження об’єктивних чинників мікрорівня суб’єктивного благополуччя освітнього персоналу (загальних та обумовлених війною) здійснювалось за допомогою авторської анкети. Для статистичної обробки даних було застосовано описові статистики та кореляційний аналіз. Результати. Комплексний аналіз чинників суб’єктивного благополуччя освітнього персоналу в умовах воєнного стану дозволив встановити, що найбільш значущим ресурсом підтримки психоемоційного стану фахівців є фінансово-економічна стабільність (задоволеність матеріальним станом та позитивна оцінка заробітної плати), яка демонструє найвиразнішу кореляцію з показниками здоров’я та психологічного комфорту, тоді як наявність кредитів і боргів виступає чинником ризику. Організаційно-професійне кар’єрне зростання (підвищення рівня освіти, отримання звань, вертикальне просування) та активне волонтерство є дієвими позитивними стимулами, на противагу суто часовим характеристикам (віку й пасивному накопиченню стажу), які через загрозу професійного вигорання пов’язані зі зниженням благополуччя працівників. Водночас встановлено відносну автономність сфери міжособистісних стосунків освітян, яка виявилася ізольованою від впливу більшості соціально-економічних та кар'єрних параметрів і регулюється переважно сімейним статусом фахівців, тоді як воєнні втрати у сфері ментального здоров'я є ключовим деструктивним чинником, що потребує цілеспрямованого розвитку психологічної резильєнтності персоналу в процесі управління освітніми організаціями. Висновки. Отримані дані доцільно враховувати керівникам та психологам освітніх організацій у процесі розробки політик організацій та психологічних практик, спрямованих на підтримку суб’єктивного благополуччя освітнього персоналу.
Language: Ukrainian
Subfield: Social Psychology
Field: Psychology
Domain: Social Sciences
SDG: Quality education
Open Access status: diamond
OpenAlex ID: W7224144290