Work

Development and Functioning of Social and Sociological Thinking

Year: 2020
Type: article
Abstract: СТАНОВЛЕННЯ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ СОЦІАЛЬНОГО І СОЦІОЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯАктуальність проблеми визначається необхідністю дослідження особливостей соціального мислення.Таке мислення завжди спрямоване на розв'язання проблем, що виникають на рівні відносин між великими групами людей, засобами логіки і зумовлене двома основними, але різновекторними детермінантами: орієнтацією на суспільні інтереси (значущі для всіх, хоча і різною мірою), орієнтацією на приватновласницькі інтереси.Мета статті полягає в тому, щоб показати, що: 1) соціальне мислення -функція соціальних нерівностей; 2) соціологічне мислення виникає внаслідок професіоналізації соціального; 3) наукова думка, принаймні тоді, коли вона пов'язана з розв'язанням соціальних проблем, знаходить соціальні риси; 4) наявні у суспільстві ідеології (ліберальна, консервативна або якась іще) беруть участь у формуванні відповідних когнітивних цінностей і тим впливають на пізнавальний процес.Крім того, метою є ще й те, щоб обґрунтувати ідею соціальної свідомості як особливої форми соціального зв'язку, що реалізується як на психічному, так і на ідеологічному рівнях і вплетена в повсякденні практики виживання.Метод дослідження -діалектичний, який має ту особливість, що сприяє виявленню суперечностей у соціально орієнтованих мисленнєвих процесах і призводить їх до спільного знаменника.У результаті виявляється, що різноспрямованість соціальної думки зумовлена лише одним фактором, а саме приватновласницькими інтересами.Результати дослідження.Виявлено зв'язок між: 1) соціальним мисленням, соціальною свідомістю та соціально-груповою структурою суспільства; 2) соціальними орієнтаціями вчених і властивими їм стилями мислення; 3) соціальним і соціологічним мисленням.А також показано, що за всіх особливостей кожного з мисленнєвих стилів усі вони мають один корінь: вони є похідними від тієї культури, до якої належить учений. ПЕРСПЕКТИВИ. СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ ЖУРНАЛ № 3, 2020Крім того, зроблено висновок про те, що соціальна свідомість -це перетворена суспільна свідомість.Але якщо суспільна свідомість -продукт суспільного розвитку і спрямована на пошук шляхів до подальшого суспільного розвитку, то соціальна свідомість -продукт виживання.Це досвід життя в умовах соціальних нерівностей, спрямований на пошук способів виживання людей у суспільстві, поділеному на класи.Ключові слова: соціальне, соціологічна уява, соціальне мислення, соціологічне мислення, соціальна свідомість, суспільна свідомість, когнітивні цінності, логіка мислення, логіка дій.Вступ.Соціологам відомо, що за своєю сутністю людське мислення, насправді, є суспільним, бо воно породжене людською спільною діяльністю, тобто є продуктом суспільно-історичної практики.Але згодом мислення, як і мова, виділилося в окрему сферу людського буття.З розподілом праці і з класовою диференціацією суспільства відбувся і розподіл єдиної синкретичної суспільної свідомості на форми суспільної свідомості (право, мораль тощо).А отже, відбувся і розподіл єдиного мисленнєвого процесу -його диференціація.Виникли різні типи і стилі мислення.З часом змінювався і сам характер людського мислення -виникали різні його історичні типи: міфологічне, релігійне, філософське, наукове тощо.А з часом -ліберальне, консервативне, монархічне, соціалістичне і таке інше, в межах яких сформовано власні соціально орієнтовані когнітивні цінності.Коли ж пишуть, що «нібито класи -умовні, суто розсудливі категорії, а не об'єктивно існуючий різкий поділ суспільства на окремі великі групи, що складаються з індивідів» [5, с. 25], то не лише складається враження, що історія людства не знала такого стану, коли класів не було, а й зникає об'єктивна підстава для тверджень про соціальну зумовленість пізнання, про причини виникнення в людській свідомості уявлень про протилежності і так далі.Так ось, коли йдеться про соціальну зумовленість пізнавального процесу, то завжди треба мати на увазі, що є реально наявні соціальні нерівності, і є уявлення про те, що вони суперечать людській історичній природі.Ці уявлення не взялися з «неба», а є продуктом нашої історії.Отже, огляд джерел як основне завдання показав, що вся історія суспільствознавчого процесу, яка так чи інакше розпочалася задовго до Платона та Аристотеля, оберталася навколо цієї суперечності.Тому не треба дивуватися, що суперечність між суспільним і соціальним лежить в основі і сучасної нашої свідомості.З розподілом праці на фізичну і розумову з'явилися соціальні групи, що виконували функцію розумової праці, тобто були задіяні переважно в сфері мисленнєвої (розумової) діяльності, предметом якої були різні сфери суспільного життя, напруги в яких вимагали пошуку логічних засобів розв'язання відповідних проблем.Це й стало причиною диференціації мислення за різними критеріями (наприклад, на рівні, стилі тощо).Як наслідок, мисленнєва діяльність в її соціологічному сенсі поділена на два основні рівні: повсякденне або непрофесійне мислення пересічних громадян і професійне мислення людей, наділених тими чи іншими статусними функціями: філософи, природознавці тощо.Усе це й стало підставою для формування такого явища, яке ще в середньовічній філософії позначалося латинським словом intellegentia у смислі розуміння, пізнавальна сила, спроможність сприйняття тощо, а в ХІХ столітті цим же словом почали позначати соціальний стан людей, що займаються переважно розумовою працею.Тут важливо відзначити те, що постійне заняття розумовою працею призвело до формування особливого психічного стану, сприятливого до навчання, до швидкого усвідомлення смислу нестандартних ситуацій, до створення їх логічних моделей тощо, що сприяло значному прискоренню навіть виробничих технологій.Тому не дивно, що розумова праця поступово почала й сама поділятися на управлінську та виконавчу, що відповідало й ускладненню соціально-групової структури суспільства, зокрема, статусно-рольової.За термінологією Карла Мангейма цей процес призвів до розподілу мисленнєвої діяльності на субстанціональну і функціональну.Наприклад, «із суто функціональної точки зору утворення смислових значень, будь-то істинних чи хибних, грає необхідну роль -воно слугує соціалізації подій для групи» [4, с. 24], із субстанціональної ж точки зору, будь-які мисленнєві дії мають створювати умови або для зміни субстанційних основ
Language: English
Open Access status: diamond
OpenAlex ID: W3133415941
FWCI:
Cites:
Cited by:
Related to: 10