Year: 2022
Type: conference-paper
Abstract: ПРО МОЖЛИВІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАВДАТКУ ЯК ВІДСТУПНОГОГелецька Ірина Олександрівна кандидат юридичних наук, заступник директора з навчальної, наукової роботи та міжнародного співробітництва Галицького фахового коледжу імені В'ячеслава Чорновола м.Тернопіль, Україна Загальновизнано, що одним із невирішених питань у цивільному праві є питання щодо можливості застосування завдатку як відступного із визначенням наслідків такого застосування.Значення відступного може бути надано завдатку, втрата якого особою, яка його надала або повернення у подвійному розмірі особою, яка його отримала вважається реалізацією права сторони «відкупитися» від основного зобов'язання.Такий висновок зазвичай аргументують змістом ч. 2 ст.571 Цивільного Кодексу України (далі -ЦК України) [1], який встановлює обов'язок сторони, винної у порушенні зобов'язання відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.Під «іншим» якраз і розуміють те, що розмір відповідальності зазвичай обмежується сумою завдатку, яка розглядається в якості наперед визначеного розміру збитків.Сторони мають право домовитися про обмеження відповідальності розміром завдатку без права на додаткову компенсацію непокритих цією сумою збитків.Такий завдаток прийнято вважати відступним, оскільки він представляє собою суму, заплативши яку, від зобов'язання можна відмовитися.Але перетворення завдатку у відступне послаблює його забезпечувальну функцію, оскільки його розмір не завжди відповідає розміру фактично завданих збитків.Крім того, намір сторін наперед визначити межі відповідальності виключно розміром завдатку, може свідчити про їх невпевненість у бажанні виконувати зобов'язання.
Author: Ірина Олександрівна Гелецька
Language: Ukrainian
Subfield: Law
Field: Social Sciences
Domain: Social Sciences
Open Access status: hybrid
OpenAlex ID: W4318816640
