Очерет Південний (phragmites Australis (cav.) Trin. Ex Steud.) Як Біоакумулятор Fe, Mn, Cu На Біоінженерних Спорудах Полтавського Гірничо-збагачувального Комбінату
Year: 2023
Type: article
Abstract: Метою дослідження була оцінка загальної фітомаси очерету на одиницю площі кожної біоінженерної споруди (БІС), її розподіл між надземною та підземною частинами, біологічне поглинання низки важких металів (Fe, Mn, Cu) фітомасою очерету загалом і його окремими органами. Об’єктами дослідження були біогеоценози очерету, а предметом – фітомаса очерету на одиниці площі та концентрація важких металів (Fe, Mn, Cu) у його органах на кожній біоінженерній споруді. Дослідження проведено в липні 2021 року на території шести біоінженерних споруд Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, куди закачуються освітлені стічні води. На кожній біоінженерній споруді закладали 5 облікових ділянок, де рахували кількість особин очерету, кількість пагонів, відбирали зразки органів. Розрахунки фітомаси очерету проводили в межах кожної біоінженерної споруди: для одного пагона; однієї особини; заростей очерету на одиниці площі (м2, га). Вміст важких металів в органах очерету визначено після озолення за температури 300ºС, методом емісійного спектрального аналізу за допомогою спектрографа ICP-28. Продемонстровано, що на всіх біоінженерних спорудах очерет характеризувався значною надземною фітомасою (т·га-1): БІС-1-А – 11,1; БІС-1-Б – 9,2; БІС-2 – 10,6; БІС-3 – 29,7; БІС-4 – 15,4; БІС-5 – 13,8. Підземна фітомаса очерету значно перевищувала надземну (т·га-1): БІС-1-А – 55,4; БІС-1-Б – 50,2; БІС-2 – 72,5; БІС-3 – 232,8; БІС-4 – 106,5; БІС-5 – 79,0. Частка підземної та надземної фітомаси в очереті становила: на БІС-1-А – 83,3 та 16,7%; БІС-1-Б – 84,5 і 15,5%; БІС-2 – 87,2 і 12,8%; БІС-3 – 88,7 і 11,3%; БІС-4 – 87,4 та 12,6%; БІС-5 – 85,1 та 14,9% відповідно. На всіх біоінженерних спорудах спостерігалася загальна закономірність – значно вищий вміст Fe в підземних органах, ніж у надземних. Діапазон вмісту Fe на різних біоінженерних спорудах cтановив (мкг·кг-1): стебла – 143 ± 13–225 ± 20; листя – 529 ± 50–1 000 ± 95; суцвіття – 67 ± 7–273 ± 30; кореневища з коренями – 3 584 ± 342–6 700 ± 655. Ранжований ряд органів очерету за вмістом Fe мав такий вигляд: корені > листя > суцвіття > стебло. Діапазон вмісту Mn на різних біоінженерних спорудах cтановив (мкг·кг-1): стебла – 14 ± 1–100 ± 10; листя – 75 ± 8–385 ± 35; суцвіття – 13 ± 1–96 ± 10; кореневища з коренями – 137 ± 13–700 ± 63. Ранжований ряд органів очерету за вмістом Mn є аналогічним такому для Fe. Середній вміст Cu в органах очерету був на порядок меншим у порівнянні з Mn і на два-три порядки меншим порівняно з Fe. Діапазон вмісту Cu на різних біоінженерних спорудах становив (мкг·кг-1): стебла – 3 ± 0,2–7 ± 0,7; листя – 2 ± 0,2–8 ± 0,8; суцвіття – 4 ± 0,4–9 ± 0,9; кореневища з коренями – 5 ± 0,5–23 ± 2,5. Зроблено висновок, що підземна фітомаса очерету – багаторічні кореневища з коренями – має визначальний вплив на акумуляцію всіх досліджених важких металів у загальній фітомасі очерету.
Source: Geochemistry of Technogenesis
Authors: О.О. Орлов, В.В. Долін, Д.В. Чарний, Д.О. Ярощук
Language: English
Topic: Heavy metals in environment
Subfield: Pollution
Field: Environmental Science
Domain: Physical Sciences
Open Access status: diamond
OpenAlex ID: W4378083459