Year: 2024
Type: article
Abstract: ЛЕКСЕМА «МАЛОРОС» В ІМПЕРСЬКОМУ І АНТИКОЛОНІАЛЬНОМУ ДИСКУРСАХУ статті висвітлено динаміку семантичних і прагматичних параметрів лексеми малорос у контексті формування та розвитку уявлень про українську модерну націю.Після Української революції 1917-1921 років ця звична для офіційного дискурсу російської імперії лексема стала важливою ідеологемою українського антиколоніального дискурсу.Поява нового значення із пейоративною конотацією, розвиток відношень протилежності між лексемами українець і малорос засвідчує формування уявлень про українську модерну націю через заперечення імперських цінностей.Завданням української постколоніальної лінгвістики є адекватне потрактування тих лексем, що демонструють статус українців у російській і радянській імперіях, вияви антиколоніальної боротьби.Ключові слова: імперський дискурс, антиколоніальний дискурс, лексема «малорос», ідеологема, постколоніальна лінгвістика, функціювання мовних одиниць, семантика, прагматика.Постановка наукової проблеми та її актуальність.Лексика відбиває обставини життя носіїв мови, а її дослідження є одним зі способів дізнатися, якою нація бачить себе і світ навколо, зокрема в яких умовах відбувається її становлення.К. Годдарт і А. Вежбицька порівнюють значення слів із високочутливими інструментами, які реєструють те, що відбувається у світі й потребують уміння адекватно зчитувати їхні записи, розшифровуючи особливий мовний код (Goddard et al. 2014: 2).Унікальна здатність мови фіксувати і зберігати у слові інтерпретацію соціальної дійсності, актуальну для мовців певної епохи, завжди привертала увагу лінгвістів.Через потужні соціально-політичні трансформації, яких зазнала Україна у ХХ-ХХІ ст., у центрі багатьох досліджень української мови опинилися проблеми динамки лексикону -ідеологізація та деідеологізація номенів, зміна, часом діаметральна, аксіологічних характеристик, архаїзація одиниць, що асоціюються з попередніми етапами розвитку українського суспільства, та поява нових, актуалізація, розширення семантики вже наявних лексем (Карпіловська 2012; Мінчак 2003; Ренчка 2018; Степаненко 2022; Тараненко 2012 та ін).Стрімкість і вагомість історичних подій в Україні впродовж згаданого періоду зумовлює важливість вивчення української лексики з урахуванням впливу позамовних чинників не тільки для поглиблення лінгвістичної теорії, розширення знань про українську мову, а й для уточнення даних інших гуманітарних наукісторії, політології, соціології.Лінгвістика може зробити значний внесок у бачення націєтворчих процесів, висвітлюючи їх фіксацію в мові, зокрема, аналізуючи номінації, що їх використовували українці для позначення представників своєї нації.Тривалий період життя українців у складі багатонаціональних імперій спричинив потребу самоідентифікації з огляду на свій статус у цих державах, з урахуванням офіційних і неофіційних дискурсів, творених не лише українською, а й мовами імперських центрів.
Source: Лінгвістичні студії
Authors: Національний університет «Києво-Могилянська академія», Наталія Ясакова
Institution: National University of Kyiv-Mohyla Academy
Language: Ukrainian
Subfield: Linguistics and Language
Field: Social Sciences
Domain: Social Sciences
Open Access status: gold
Estimated APC paid: $30
OpenAlex ID: W4404963353