Work

Взаємозв’язок Стійкості Та Безпеки В Антикризовій Стратегії Підприємства

Year: 2025
Type: conference-paper
Abstract: Таблиця 1 -Порівняльні показники управління муніципальними відходами (за 2019-2023 рр.) Показник Україна ЄС-27 Німеччина Польща Румунія Генерація (кг/особу/рік) 267 (2019) 511 (2023) 606 (2022) 367 (2023) 303 (2022) Переробка (вкл.компост.)(%) 8.2 (2022) 48 (2023) 69 (2022) 38.7 (2022) 11.9 (2022)Як видно з таблиці 1, Україна генерує значно менше муніципальних відходів на душу населення порівняно з середнім показником по ЄС.Ключова проблема полягає не стільки в кількості відходів, скільки в катастрофічно низькому рівні їх переробки та майже повному домінуванні захоронення, що є найменш бажаним методом поводження з відходами згідно з ієрархією ЄС.Питоме споживання енергії на одиницю площі в Україні в 2-3 рази вище за європейські показники.Загальне кінцеве споживання енергії домогосподарствами в Україні становить значну частку національного енергобалансу (33-44 %) , що свідчить про величезний потенціал для енергозбереження.В ЄС, завдяки багаторічним зусиллям з підвищення енергоефективності будівель та впровадженню стандартів, середні показники енергоспоживання в житловому секторі є суттєво нижчими.Подолання існуючих викликів та наближення до європейських стандартів вимагає активного впровадження інноваційних технологій, а перехід до сталого споживання вимагає не лише технологічних рішень, але й зміни бізнес-моделей та споживчих практик [1].Однією з таких практик можуть стати платформи спільного користування (Sharing Economy).Крім того, значний потенціал має промисловий симбіоз, оскільки налагодження співпраці між підприємствами, де відходи або побічні продукти одного виробництва стають сировиною для іншого, дозволяє замикати матеріальні потоки на локальному або регіональному рівні, зменшуючи утворення відходів та потребу в первинній сировині [2].Разом з цим, впровадження згаданих вище інноваційних технологій та моделей не є самоціллю.Їх успіх значною мірою залежить від створення сприятливого економічного та регуляторного середовища.Необхідні стабільні та економічно обґрунтовані тарифи, які б відображали реальну вартість управління відходами та енергоресурсами, державні стимули для інвестицій у «зелені» технології, розвиток ринку вторинної сировини та послуг з енергоефективності, а також ефективне впровадження принципу розширеної відповідальності виробника.Крім того, цифровізація може відіграти роль каталізатора у переході до сталого виробництва та споживання.Інтелектуальні системи обліку (Smart Metering), технології Інтернету речей (IoT) для моніторингу ресурсних потоків, потенційне використання блокчейну для відстеження руху відходів та цифрові маркери на упаковці для полегшення сортування [4] -все це інструменти, що здатні підвищити прозорість, ефективність та підзвітність в управлінні ресурсами, сприяючи переходу до циркулярної економіки.Таким чином, перехід до інноваційного та сталого майбутнього є не лише екологічним імперативом, але й стратегічним вибором України на шляху до економічного процвітання, соціальної стійкості та повноцінної інтеграції в європейську спільноту.
Language: Ukrainian
Open Access status: bronze
OpenAlex ID: W4412372805
FWCI:
Cites: 7
Cited by:
Related to: 10