Year: 2025
Type: article
Abstract: Стаття присвячена комплексному аналізу того, як повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України, розпочата 24 лютого 2022 року, трансформувала міжнародні позиції України та водночас стала каталізатором доктринальних і інституційних зрушень у сучасному міжнародному праві й системі колективної безпеки.Вихідною тезою дослідження є те, що війна в Україні набула значення не лише регіонального конфлікту, а й тесту на дієвість імперативних норм jus ad bellum, насамперед заборони застосування сили, закріпленої у Статуті ООН, і спроможності міжнародних інституцій реагувати на агресію держави -постійного члена Ради Безпеки ООН.У роботі показано, що міжнародна суб'єктність України зазнала якісного посилення: від «об'єкта» політики безпеки й розширення -до «суб'єкта», який формує порядок денний європейської та євроатлантичної безпеки.Проаналізовано прискорення європейської інтеграції України та поглиблення інституційної взаємодії з НАТО, зокрема створення Ради Україна-НАТО й адаптацію процедур членства.Доведено, що російська агресія, спрямована на блокування європейського та євроатлантичного курсу України, парадоксальним чином зміцнила міжнародну підтримку цього курсу й посилила сприйняття України як ключового елементу стримування ревізіоністських загроз у Європі.Окрему увагу приділено «юридичному фронту» протидії агресії: розвитку механізмів міжнародного кримінального правосуддя, ініціативам щодо спеціального трибуналу зі злочину агресії, активності МКС, практиці Міжнародного суду ООН, а також продовженню міждержавних проваджень у ЄСПЛ.Аргументовано, що ці процеси формують прецеденти, які потенційно звужують традиційне розуміння персональних імунітетів найвищих посадових осіб та підсилюють превентивну функцію міжнародного права.У статті також узагальнено тенденції становлення майнової відповідальності держави-агресора: запуск Реєстру збитків (RD4U), концептуалізацію компенсаційного механізму та дискусії щодо правових підстав використання заморожених російських активів як контрзаходів.Зроблено висновок, що війна стала чинником переосмислення післявоєнної безпекової архітектури та посилила міжнародні позиції України через інтеграційний, безпековий і правовий виміри.Ключові слова: російська агресія, міжнародні позиції України, міжнародне право, колективна безпека, Європейський Союз, НАТО, міжнародне кримінальне правосуддя, спеціальний трибунал щодо злочину агресії, репарації та заморожені активи
Author: V.P. Pylypenko
Language: Ukrainian
Field: Social Sciences
Domain: Social Sciences
Open Access status: diamond
OpenAlex ID: W7125511097